Лелече село Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. За 20 кілометрів од Калинівки стоїть старовинне село Слобідка, якому є чим похвалитися. Тут розташоване одне з найбільших в Європі природних родовищ унікального різновиду граніту, на подвір’ї школи росте 500-річна липа обхватом чотири метри. А ще його вважають невизнаною «лелечою столицею» Вінниччини. ЦІ КРИЛАТІ красені, яких місцеві називають боцюнами, гніздяться у Слобідці давно. За народним повір’ям, птахи горнуться до хороших людей і селяться там, де збережена приязна рівновага з природою. За це вони віддячують благополуччям, достатком і великим «приростом населення». — На кількість дітей нам гріх на Бога нарікати, — каже директор місцевого дитсадка Катерина Коломієць. — Ми маємо в селі 80 учнів, 20 вихованців у дитсадку і понад 50 діток віком до трьох років. У селі є 18 багатодітних сімей. Павло і Тетяна Бондаренки виховують одинадцятьох, Іван та Надія Ковальчуки і Віктор та Неля Голуді — по 10. У нас із чоловіком Михайлом теж троє дітей. Торік учні місцевої школи провели «перепис» лелечих гнізд. На одній лише центральній вулиці Степана Руданського їх нарахували 14, а загалом 47. Для невеличкого села, де проживає трохи більш як сім сотень мешканців, досить багато. Кажуть, що щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він птаха священна, а село обминатимуть чорні хмари і злі буреломи. Старожили Слобідки не пам’ятають на своїй території якихось природних катаклізмів. Декотрі з місцевих господарів навмисно обрізають старі дерева, щоби боцюни звили там свої гнізда. Це зробили під час будівництва сараю подружжя Анатолій та Любов Гончаруки, а також Віктор Степчук, який на віковому ясені встановив два велосипедні колеса, одне з яких уже обжили чорногузи. А загалом лелеки тут гніздяться на бетонних опорах ліній електропередач і живуть у злагоді з енергетиками. |