• Притча

Про Рябка та шинку

Сергій СТРІЛЕЦЬ.

с. Баландине

Кам’янського району

Черкаської області.

Безпритульний пес забіг

У село Байраки —

Поживитись, далебі,

Думав неборака.

Пес-гавкунчик гарний був —

Білий і пухнастий,

Язичок — через губу,

Сам, як лев, гривастий.

Собайло той на цепку

Не сидів ні разу —

То лежав у холодку,

То по місту лазив,

Зрідка на котів брехав —

Лунко й галасливо,

Сторожам допомагав —

Мав за це поживу.

Раптом чує від щура:

— У селі собаки,

Як в раю, живуть, пора

І тобі, друзяко,

Раювати — ковбаси,

Шинки попоїсти.

Хай тобі позаздрять пси,

Що лишаться в місті.

У селі поміж тинів

Псину ґазда вглядів,

Ковбасою поманив,

По хребту погладив.

Собайлюка сам незчувсь,

Як йому наділи

І нашийник, і ланцюг —

Намертво, уміло.

А тепер щоночі він,

Галайда-приблуда,

Про свободу, сучий син,

Згадує, сканудить.

* * *

Ти про волю не забудь,

Друже мій, будь ласка,

В час, коли тобі сують

Грошенят, ковбаску...