Не служіння, а зрада

Тамара РУДА.

м. Київ.

Прийняття найганебнішого серед інших ганебних закону про обіг землі викликає правдивий і болючий крик душі! Сучасній владі кортить мати апетитний бариш, поживитись від продажу землі — нашої годувальниці, основного продовольчого ресурсу. Хочуть продати свою Батьківщину разом із совістю. Неможливо змиритись із байдужістю можновладців до питання збування з рук українських чорноземів. Не ворог робить таку наругу, а наче ж свої!

Нема нічого страшнішого для країни, як мати керманичів, що не дбають про продовольчу безпеку свого народу. Продати легко, а далі що? Їхати працювати на чужій землі, а не у своїй країні й задля неї?

Перед виборами не було й мови про торгівлю землею. Навпаки, «слуги народу» обіцяли народовладдя, референдум із важливих питань. І 73% люду їм повірили…

Нині бридко слухати засідання Верховної Ради, коли на тисячі правок одна відповідь: «Комітет не підтримує». Всі розумні правки знаючих депутатів, які відчайдушно борються за проведення референдуму, захищають наших фермерів, національні багатства, не беруться до уваги. Важко дивитися на недалекоглядних парламентарів, яким люди довірили долю майбутніх поколінь. І ще їм байдуже, що за цю землю полягли наші сини і внуки. Це ганьба і зрада!