• Відверто

Захистіть спершу українців

Петро МАСЛЯК,
учений, громадський діяч.

ПАРЛАМЕНТ України на засіданні 3 червня ухвалив у першому читанні проєкт закону №5109 щодо запобігання та протидії антисемітизму. Законопроєкт, зокрема, дає визначення поняттю «антисемітизм». Так, «антисемітизмом в Україні» є «певне ставлення до осіб єврейського походження, яке виражається в ненависті до них».

Овва! Отакої! По-перше, хто такі «особи єврейського походження»? Як їх визначити законодавчо? Етнічне походження людини в Україні ніяк офіційно не зафіксоване. Немає ніяких документів, у яких була б вписана національність. Ні в паспорті, ні в особовій справі. Будуть проводити генетичний аналіз крові? Тоді теж виникне колізія. Який відсоток семітської крові має бути в людини, щоб її визнали особою єврейського походження, — 20, 40, 50, 75 чи лише коли 100? По батькові чи по матері?

По-друге, сам термін «антисемітизм» в даному контексті абсолютно юридично не коректний. Хто такі семіти? Це і араби, і ефіопи, і сомалійці, і євреї. Не беручи до уваги більш дрібні народи. Чому тоді мова тільки про євреїв? Чому дискримінуються інші семіти? Якщо семіт єврей ненавидить семіта араба, то він антисеміт чи ні? Чи антисемітом є лише семіт араб, який ненавидить семіта єврея? Чистої ж води маразм.

І нарешті, чому в Україні не приймають закон про антиукраїнські прояви? Де у нас ви зустрічали антисемітизм? Це при президентові-євреї, і таке інше... Ви що, божевільні? А ось антиукраїнським висловлюванням і діям немає кінця. Чому не засуджується на законодавчому рівні ненависть до українців, української мови, України в цілому? Чому наші законодавці так піклуються про євреїв, але чомусь забувають про українців? Чи українців можна ненавидіти, вбивати на їхній же землі, виступати проти їхньої мови, культури, насміхатися з них на різних шоу тощо. І нічого? Скільки це може тривати і коли цим злочинам буде покладено край?