Пам’ятник епохи змін Сергій ФУРСА. Президент України вирішив створити президентський університет. ДУЖЕ важливе, актуальне і, не побоюся цього слова, геніальне рішення нашого лідера. Адже вельми важливо в той момент, коли кожен із нас президент або кожен із нас навіть випадково може стати президентом, бути до цього готовим. І на тлі кадрового голоду це ще актуальніше. Прекрасна ідея. А втім, ми можемо зробити її ще креативнішою. Адже 7,2 млрд грн (у стільки, як повідомило МОН, має обійтися цей проєкт. — Ред.) — це величезна сума, яку не можна просто викинути на вітер. Потрібно залишити слід. І давайте згадаємо, що це не перша новаторська ініціатива Президента Зеленського. Нещодавно він пропонував, геніально побачивши корінь проблеми, винести зі столиці низку міністерств, держустанов. Щоб ці люди були ближче до народу. А не так, як політики, які живуть у закритих містечках в Кончі-Заспі. Але виявилось, що, крім опору чиновників і політиків, ця ідея зіткнулася з логістичними труднощами — перенести якусь працюючу установу дуже складно. Тож, думаю, якщо створювати щось нове, то вже одразу не в Києві. Так, кияни засмутяться, коли дізнаються, що найкращий у майбутньому освітній заклад, який готуватиме людей майбутнього, створять не в столиці. Здається, кожен киянин мріє, аби замість великого парку на ВДНГ, де поки що планують розмістити президентський університет, був побудований цей храм науки. Навіщо ці парки? Зрештою, Київ і так зелене місто. Але ж не все щастя киянам. Логічно було б, якщо вже відкривати цей університет, то не в столиці, а у будь-якому регіоні України. Можна навіть розіграти таке щастя в лотерею. А можна просто обрати Кривий Ріг. Зрештою, там навіть повітря особливе. Таким чином ми зможемо зробити не тільки крок уперед в освіті, адже нам так не вистачало ще одного державного університету за гроші платників податків, а й подарунок регіону, стимулювати його розвиток, наповнити його молодою кров’ю. І тоді цей храм науки стане наочним пам’ятником епохи змін. |