• З приводу

Тиха агресія в Бабиному Яру

Олег ГРИГОРЕНКО.

Приміщення національного меморіального комплексу «Бабин Яр», що у Києві, віддають в оренду-розпорядження наближеним до путінського Кремля олігархам. Ідеться про реконструйований державним коштом будинок колишньої контори Лук’янівського єврейського кладовища, що на вулиці Юрія Іллєнка (колишня Мельникова), 44. Це приміщення, де мав бути створений державний музей історії Бабиного Яру!

З ЯКОЮ метою це робиться? Зрештою, куди дивиться українська влада? Та вона ж сама це й благословляє, хоч офіційно не афішує. Ось що заявив Йосиф Зісельс — дисидент єврейського походження, політв’язень радянських часів, а нині співпрезидент неурядової Асоціації єврейських общин України: «Як стало щойно відомо, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» реконструйований на державні кошти будинок колишньої контори Лук’янівського єврейського кладовища, який є частиною українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру».

Наша газета вже неодноразово розповідала читачам про скандальний приватний проєкт, який спонсорується російськими олігархами єврейського походження Михайлом Фрідманом, Германом Ханом та Павлом Фуксом. За словами Зісельса, юридична адреса російського приватного проєкту «Меморіал Голокосту «Бабин Яр», якому уряд віддає в оренду будинок колишньої контори Єврейського кладовища, очікувано збігається з юридичною адресою в Україні банку з російським капіталом — «Альфа-банку», причому з точністю до номерів кімнат на дев’ятому поверсі столичного бізнес-центру «Торонто», що на вулиці Великій Васильківській, 100.

Будинок, який передається, — єдина вціліла споруда Другого єврейського цвинтаря. Під час німецької окупації з нього зробили казарму команди 1005, якій було доручено спалення трупів у Бабиному Яру. В радянські часи будівлю перетворили на гуртожиток, у 2010-му вона перейшла у підпорядкування Київської міськради профспілок, яка за угодою іпотеки передала споруду приватній фірмі, тим самим перевищивши свої повноваження. У 2016-му рішенням суду будинок було повернуто державі й віддано Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр». Споруду відреставрували коштом держави. Загалом було вкладено більш як 30 мільйонів гривень. І ось це відремонтоване готове приміщення передають у чужі приватні руки…

А що ж Українська держава? «Сільські вісті» писали про розроблені свого часу робочою групою при Інституті історії України НАН України концепцію комплексного розвитку меморіалу «Бабин Яр» та концепцію створення при ньому музею пам’яті жертв Бабиного Яру в уже згадуваній вище історичній будівлі колишньої контори Єврейського кладовища. Як і про те, що 17 березня цього року обидва документи були репрезентовані на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Проте, як тепер уже зрозуміло, Прем’єр-міністрові Денису Шмигалю думка вітчизняних учених не указ, коли йдеться про інтереси приватного російського бізнесу.

Українські історики вже заявили протест. Ось, зокрема, як прокоментував факт передачі будинку директор Українського центру вивчення історії Голокосту, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Анатолій Подольський: «Це капітуляція. Як український історик, як член робочої групи, яка створює державну концепцію меморіалізації пам’яті жертв Бабиного Яру, вважаю, що цей факт доводить: найвищі державні посадовці капітулюють, працюючи на путінський режим. Наша держава має вигляд зараз обслуговуючої одиниці приватного проросійського проєкту».

Його думку поділяє і Йосиф Зісельс. Ось промовистий уривок з його інтерв’ю ЗМІ: «Росія воює з Україною під керівництвом Путіна, вбиває, ґвалтує, грабує, анексувала Крим, частину Донбасу відібрала. І в цей час Володимир Путін, який повністю авторитарно контролює весь великий бізнес і країну, дозволив близьким до нього мільярдерам вкласти 100 мільйонів доларів у цей культурний історичний проєкт для держави, з якою він воює? І ви в це вірите? Та путінській Росії начхати на наше громадянське суспільство. Маючи сто мільйонів доларів, вже можна було двічі збудувати меморіал і музей. А вони чомусь не будують, лише провокують українське громадянське суспільство різними шляхами для зіткнення, для радикальних дій. І саме це потрібно Путіну. Він розуміє, що військовим шляхом він не завоює Донбас, бо доведеться піти на конфлікт з усім цивілізованим світом, а він не дуже цього хоче. Йому головне — мати контроль над Україною. Випрацювана імперська формула: розділяй і владарюй! У мене дисидентський досвід більш як 50 років, і я добре бачу підступність російської влади, як вона здійснюється на інформаційному фронті, як вони працюють у світі через своїх агентів впливу, через підкуплених політиків, дипломатів, журналістів. Три мільярди доларів ідуть на інформаційну війну! Її мета — спаплюжити Україну перед усім світом, показати її антисемітською, неонацистською країною, яка не заслуговує бути державою».

Додати до цих слів нема чого.