За правилами добросусідства «Мій сусід вирішив облаштувати нову вигрібну яму. Але обрав незручне місце: від своїх очей сховав, а я маю цією спорудою милуватися. Які санітарні норми регулюють розміщення таких об’єктів?» — цікавиться Галина О. із смт Козин Київської області. ЗГІДНО із Законом України «Про звернення громадян», дозвіл на побудову вигрібної ями надає місцевий орган самоврядування. Одержаний дозвіл містить вимоги щодо розміщення вигрібної ями. Головна з них така: власник житлового будинку обирає місце розміщення вигребу на своєму дворищі, визначаючи відстань від нього до власного житла з додержанням правил добросусідства. Загалом вигрібна яма має бути віддалена не менш як на 20 метрів від меж земельних ділянок навчальних і лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор і відпочинку жителів. Якщо в населеному пункті відсутнє централізоване водопостачання, то, згідно з державними санітарними нормами, вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені не менш як на 20 метрів од індивідуальних і не менш як на 50 метрів — від громадських колодязів. При влаштуванні ями обов’язково має бути передбачений вільний доступ до неї асенізаційної машини, щоб вичищати вигреби у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів із вигребів та розміщення їх на території приватних володінь для використання як добриво в сільському господарстві забороняється. Відповідно до статті 103-ї Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні подбати про те, щоб своїм сусідам не завдавати ані найменших незручностей: дошкуляти неприємними запахами, забруднювати територію тощо. При виникненні спору стосовно місця розміщення вигрібної ями необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування, і лише при відмові у цьому — до суду. Якщо дії сусіда є неправомірними та спричиняють незручності, то, згідно зі ст. 103-ю Земельного кодексу України, вони мають бути припинені. Відповідно до статті 12-ї Закону України «Про охорону довкілля», громадяни зобов’язані при використанні природних ресурсів у своїй діяльності додержуватися вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів і лімітів. Неприпустимо порушувати екологічні права і законні інтереси інших людей. Шкода, заподіяна забрудненням та іншим негативним впливом на людей і довкілля, підлягає компенсації. |