• Екологічна панорама

_{Убивчий вугільний пил}

Олена БЕГМА.

ХОЧ ЯК ПРИКРО це визнавати, але факт: у першій п’ятірці електростанцій, що сьогодні найбільше забруднюють атмосферу в Європі вугільним пилом, — усі українські. Зокрема, серед них і Бурштинська ТЕС, що розташована всього за дві години їзди від Львова. Це один із найстаріших об’єктів у Європі, який досі працює на вугіллі. Вона була введена в експлуатацію ще 1964 року, нині входить до компанії ДТЕК Ріната Ахметова. За рівнем забруднення вугільним пилом ця електростанція поступається лише Курахівській ТЕС, що біля міста Курахове Мар’їнського району Донецької області і також належить ДТЕК.

Про це повідомила громадська організація «Екодія», посилаючись на дослідження аналітичного центру Ember. Загалом, відповідно до дослідження, Україна продукує 72% всіх викидів зольного пилу, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту в Європі.

_{Зберегти самосійні ліси}

«УКРАЇНСЬКІ ліси — це 16% території країни. Однак за європейськими рекомендаціями оптимальним є покажчик не менш як 23%. Щоби хоча б наблизитись до цього показника, в Україні необхідно створити понад два мільйони гектарів нових лісів», — ідеться у повідомленні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Екологи вважають, що одним зі шляхів збільшення лісистості України є збереження самосійних лісів, які за десятки років устигли вирости на землях, виведених із сільськогосподарського використання. За попередніми підрахунками науковців, може йтися про 300-500 тисяч гектарів таких лісів. Для прикладу, фахівці лабораторії нових інформаційних технологій УкрНДІЛГА з допомогою даних дистанційного зондування землі виявили, що лише в межах одного колишнього Семенівського району Чернігівської області є понад 8500 га таких лісів. Це трохи більше, ніж увесь Івано-Франківськ, і становить близько 6% загальної площі та 9% площі лісів району.

Міндовкілля спільно з Держлісагентством готує документи щодо передачі таких лісів державним лісогосподарським підприємствам, а також спільно з Комітетом Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування ініціює зміни у законодавство для надання відповідного статусу самосійним лісам.

_{Закінчується ера вуглеводного пального?}

ВЖЕ з 2027 року планується поетапна заборона на ввезення і першу державну реєстрацію в Україні автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння — бензиновими і дизельними, включно із виробленими в Україні. Зокрема, з січня 2027-го може набути чинності заборона на ввезення вживаних дизельних автомобілів, а з січня 2030-го — усіх автомобілів, які працюють на вуглеводному пальному.

Розроблений Міністерством інфраструктури відповідний законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» подано у парламент. У супровідній записці наголошується, що документ покликаний стимулювати використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, на виконання Національної транспортної стратегії на період до 2030 року.

Водночас заборона не поширюватиметься на автомобілі ЗСУ та інших військових формувань, автомобілі, якими користуються фермерські господарства з метою їх використання поза межами автомобільних доріг загального користування при веденні фермерського господарства, та автомобілі, що набуваються у спадок, а також виготовлені до 1981 року.

_{Колись же обходились}

ПРОЦЕС формування нової — екологічної —— культури споживання є тривалим, і сьогодні Україна його лише розпочинає. Так, парламентом ухвалено закон, згідно з яким із 1 січня 2022 року у нашій країні будуть заборонені використання та продаж пластикових пакетів у всіх точках торгівлі та сфери обслуговування. А ще через два місяці з українських магазинів мають щезнути на розкладках тонкі та надтонкі пакети. Тим часом уже сьогодні в крамницях помітно побільшало покупців із багаторазовими торбинками та біорозкладними пакетами. Часом навіть у відділі кулінарії подають продавцю заздалегідь принесений із дому судок — щоби туди наклали замовлену страву, а не в одноразову магазинну пластикову коробку…

Водночас в Україні планують обмежити використання одноразового пластику взагалі, адже речі з нього найчастіше не є такими вже й необхідними для життя людини. Мова про соломинки для напоїв, вушні палички, виделки, тарілки, ложки, стаканчики… Все це має бути біорозкладним, тобто дружнім до природи. Але найкраще, якщо ми, як колись, використовуватимемо багаторазову продукцію.

_{Планета під тепловим куполом}

ЦЬОГО року по-справжньому спекотне літо. Нещодавно регіони накрила рекордна спека. Коли ж нарешті вона спала і задощило, багато хто зітхнув із полегшенням: хоч є чим дихати на вулиці. Втім, синоптики попереджають: уже у серпні слід готуватися до нових потужних хвиль тепла +35-38 градусів і навіть вище. Так аномально гаряче не лише у нас, а й у багатьох країнах світу…

Вчені вважають, що такі теплові антирекорди викликали так звані теплові куполи. Це явище виникає, коли повітря на території регіону починає нагріватися, але високий атмосферний тиск не дозволяє йому піднятися високо. В результаті утворюється своєрідний тепловий ковпак або купол. Потім сильні вітри переміщують нагріте повітря на сотні або навіть тисячі кілометрів. Теплова хвиля охоплює території різних країн, спричиняючи і там аномальну спеку. Цей процес триває 5-7 днів.

Глобальне потепління призводить до того, що теплові ковпаки утворюються частіше, ніж попередніми роками. Крім того, вони стають сильнішими і викликають велику кількість пожеж.

_{А на дубах — жуки-олені}

ОСТАННІМИ роками через вирубування лісів істотно скоротилася кількість у вгіддях колоритних і красивих жуків-оленів. Могутні роги та чорний блискучий панцир цих комах-велетнів (а завдовжки вони бувають до 8 сантиметрів) когось, може, здатні і налякати, але вони не кусаються. Дорослі жуки-олені все життя проводять переважно на листяних деревах, найулюбленіші з них — дуби. Харчуються вони деревиною та деревним соком, який висмоктують з допомогою нижньої губи, що нагадує пінцет. Жуки-олені спілкуються між собою — вони по-особливому скрекочуть. Водночас ці найбільші серед тих, які живуть в Україні, комахи занесені до Червоної книги…

Учені-ентомологи з Інституту зоології імені академіка І. І. Шмальгаузена НАН України розробили програму, покликану захистити популяцію цих комах в Україні. Вона передбачає, зокрема, і висаджування дубових лісів.