|
Версія для друку На головну Чистотою душ небес досягнули Антоніна КІЗЛОВА. 6 серпня (24
липня за ст. ст.) — день мучеників Бориса (у хрещенні — Роман) та Гліба
(Давид), одних із перших святих Русі (загинули 1015 р.), молитовників про
припинення братовбивчих війн. Після смерті
Володимира Хрестителя спалахнули криваві міжусобиці. Найстарший син володаря
Святополк, який за тогочасним звичаєвим правом успадковував великокняжий
престол у Києві, вирішив знищити інших імовірних претендентів. Борис (на
той час — князь Ростовський) та ще зовсім юний Гліб (князь Муромський) не
збиралися боротися за титул. Проте Святополк підіслав до обох найманих убивць.
Тоді на землях Русі право на владу саме старших у княжому роді Рюриковичів
визнавали священним, даним від Господа. Тож Борис і Гліб, не змовляючись, бо
саме перебували не поряд, вирішили не опиратися злочинному наміру єдинокровного
брата й не розпалювати в країні масове кровопролиття. Всевишній прийняв їхні
смиренні душі. Спочатку
Бориса потай поховали у Василівській церкві Вишгорода. А ось Гліба так і
покинули в лісі. Люди бачили там полум’яний стовп, чули ангельські співи, проте
не розуміли, що це значить. Лише згодом, коли нетлінне тіло випадково знайшли
мисливці, вбитого князя перевезли у Смоленськ. Святополк за
свої діяння отримав заслужену кару, загинувши у протистоянні з іще одним
братом, котрий став великим київським князем і увійшов в історію як Ярослав
Мудрий. Уже за його правління (1015—1054 рр.) угодників назвали
страстотерпцями. 1071 року Бориса і Гліба долучили до сонму святих, на їх честь
уклали церковну службу, в Києво-Печерському монастирі записали житіє, а мощі
обох урочисто перенесли в новозведену церкву у Вишгороді — першу з численних
борисоглібських в українських землях (реліквії втрачені під час Батиєвої навали
1240 р.). У літописах
є згадки про чудеса, зокрема зцілення, що відбувалися біля гробниці братів, про
перемоги, які князі здобували з їхньою молитовною допомогою. Українські
віряни на празник обов’язково відвідували богослужіння, також склалася традиція
цього дня робити перерву в польових роботах і ходити в гості та пригощати один
одного пирогами зі свіжозібраними ягодами (смородиною, малиною, лохиною,
чорницею, калиною й черемхою). Якщо ж черемха цього дня зацвітає — незабаром на
два тижні похолоднішає. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Не витримало серце Читати5 СЕРПНЯ на 81-му році життя помер
державний діяч, перший голова Служби безпеки України Євген Марчук. Причина
смерті — гостра серцево-легенева недостатність унаслідок ускладнення від коронавірусу.
Він обіймав посади міністра оборони (брав участь у залагодженні конфлікту
навколо острова Тузла) та глави уряду за президентства Л. Кучми, балотувався в
президенти на виборах 1999 року, в першому турі набравши 2 138 356 голосів
(8,13%, 5-те місце з 13 претендентів). Із травня 2015 року представляв Україну
у підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи на Мінських
переговорах, з 21 листопада 2018-го по 19 травня 2019-го очолював українську
групу замість Л. Кучми, здійснюючи цю діяльність на громадських засадах.
«Привітання» до річниці ЧитатиВАРТІСТЬ електрики вже стала для українців
проблемною нарівні з газом. Влада різних гілок постійно дає обіцянки
врегулювати це питання, й ось прессекретар Президента С. Никифоров заявив, що
оновлять модель покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку
електроенергії, яка визначить новий принцип формування тарифів для населення.
Репрезентувати її мають «до Дня Незалежності — точно побачимо, хто і скільки
має платити». При цьому С. Никифоров наголосив — різкого зростання цін не
відбудеться. Мабуть, слід розуміти, що буде плавне… І на тому спасибі, як то
кажуть.
Знай наших ЧитатиКРІМ Олімпійських ігор, Японія цього
року проводить ще й 55-ту Міжнародну хімічну олімпіаду, в якій узяли участь 300
школярів із 80 країн. Українці гідно показали себе та свою державу. Призерами
стали троє учнів: срібну медаль здобув Олександр Запорожець (Черкаси), бронзові
нагороди — Ігор Холомєєв (Київ) та Юрій Окіс (Львів). Дарія Клименко з Харкова
удостоїлась почесної відзнаки.
Скарбниця міліє ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Державної казначейської
служби, на Єдиному казначейському рахунку станом на 1 серпня 2021 року
зберігалося 9,88 мільярда гривень, що на 522 мільйони менше, ніж на початок
липня (10,4 млрд грн). 1 червня там було 23,18 млрд грн (на 0,11 млрд грн
більше, ніж 1 травня). Для порівняння, станом на 1 серпня минулого року на
Єдиному казначейському рахунку налічувалося 51,69 млрд грн, позаминулого —
48,96 млрд грн, 2018-го — 1,99 млрд грн, 2017-го — 44,07 млрд грн.
Книговидавництво в кризі ЧитатиУПОВНОВАЖЕНИЙ із захисту державної мови Т.
Кремінь повідомив, що торік припинили роботу 343 видавництва та 48 книгарень.
Українськомовної літератури вкрай не вистачає у книгарнях у південно-східному
регіоні та в сільській місцевості. Асоціація видавців і книгорозповсюджувачів
інформує, що через кризу минулого року галузь зменшила обсяги виробництва
порівняно з позаминулим за назвами — на 23,3% і за сумарним накладом — на
34,3%. Т. Кремінь нагадав, що з 16 липня не менш як 50% книжок має видаватися
та продаватися державною мовою. «Для української книжки нині нелегкі часи. Але
давайте не забувати, що в сучасному світі книга — це інтелектуальні інвестиції
в наше майбутнє», — наголосив посадовець.
Аварія дається взнаки ЧитатиНЕЩОДАВНО на заводі «Рівнеазот» стався витік
нітрозних газів: жителі Рівного та сіл поблизу підприємства бачили в небі
«лисячі хвости» і неабияк були налякані. Місцева влада запевнила, що поріг
шкідливих речовин у повітрі не перевищено і загрози для населення нема. Однак і
безслідно не минулось. У Держекоінспекції поінформували про результати проб
ґрунту, які були відібрані одразу після викиду, а також наступного дня з
урахуванням переміщення хмари на 11 пробних майданчиках площею 100 кв. м.
Поблизу заводу перевищення рівня нітратів сягає 10 разів. Біля села Зелений Гай
— 4,3 разу, біля Грушвиці, Верхівська, Городка — від 1,7 до 1,9 разу. В
інспекції вважають, що високий рівень забруднення може бути спричинений не лише
аварією, а й незадовільним веденням господарської діяльності.
Святкуймо ЧитатиЦЬОГО року нашій сучасній державі
виповнюється 30 років. Відлік її становлення ведеться з 24 серпня 1991 року,
коли було ухвалено Акт проголошення незалежності України, і відтоді цей день —
найголовніше державне свято й вихідний водночас. Нині він припадає на вівторок,
відтак вирішено понеділок теж зробити неробочим. Отож відпочиватимемо й
святкуватимемо чотири дні: з 21-го, суботи, по 24 серпня. Робочий день
натомість переноситься на 28-ме число.
|