Чистотою душ небес досягнули

Антоніна КІЗЛОВА.

6 серпня (24 липня за ст. ст.) — день мучеників Бориса (у хрещенні — Роман) та Гліба (Давид), одних із перших святих Русі (загинули 1015 р.), молитовників про припинення братовбивчих війн.

Після смерті Володимира Хрестителя спалахнули криваві міжусобиці. Найстарший син володаря Святополк, який за тогочасним звичаєвим правом успадковував великокняжий престол у Києві, вирішив знищити інших імовірних претендентів.

Борис (на той час — князь Ростовський) та ще зовсім юний Гліб (князь Муромський) не збиралися боротися за титул. Проте Святополк підіслав до обох найманих убивць. Тоді на землях Русі право на владу саме старших у княжому роді Рюриковичів визнавали священним, даним від Господа. Тож Борис і Гліб, не змовляючись, бо саме перебували не поряд, вирішили не опиратися злочинному наміру єдинокровного брата й не розпалювати в країні масове кровопролиття. Всевишній прийняв їхні смиренні душі.

Спочатку Бориса потай поховали у Василівській церкві Вишгорода. А ось Гліба так і покинули в лісі. Люди бачили там полум’яний стовп, чули ангельські співи, проте не розуміли, що це значить. Лише згодом, коли нетлінне тіло випадково знайшли мисливці, вбитого князя перевезли у Смоленськ.

Святополк за свої діяння отримав заслужену кару, загинувши у протистоянні з іще одним братом, котрий став великим київським князем і увійшов в історію як Ярослав Мудрий. Уже за його правління (1015—1054 рр.) угодників назвали страстотерпцями. 1071 року Бориса і Гліба долучили до сонму святих, на їх честь уклали церковну службу, в Києво-Печерському монастирі записали житіє, а мощі обох урочисто перенесли в новозведену церкву у Вишгороді — першу з численних борисоглібських в українських землях (реліквії втрачені під час Батиєвої навали 1240 р.).

У літописах є згадки про чудеса, зокрема зцілення, що відбувалися біля гробниці братів, про перемоги, які князі здобували з їхньою молитовною допомогою.

Українські віряни на празник обов’язково відвідували богослужіння, також склалася традиція цього дня робити перерву в польових роботах і ходити в гості та пригощати один одного пирогами зі свіжозібраними ягодами (смородиною, малиною, лохиною, чорницею, калиною й черемхою). Якщо ж черемха цього дня зацвітає — незабаром на два тижні похолоднішає.