• Зелена аптека «Сільських вістей»

Верес

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,

дієтолог.

НАЗВА першого місяця осені пов’язана в Україні з вересом. У дикій природі його можна зустріти в найрізноманітніших куточках світу. Цвіте він у наших краях із серпня до жовтня. Але саме у вересні ця рослина починає особливо буяти. Вона містить багато рослинних білків, флавоноїдів, солей кальцію, калію, натрію, є каротин, ефірна олія, тому вересовий чай має оздоровчі властивості.

Верес застосовують у фітотерапії за найрізноманітніших недуг: застуди, ангіни, отиту, подагри, гастриту, холециститу, остеохондрозу, артриту, грипу, захворювань нирок, серця, печінки, нервової системи, за безсоння, стоматиту. Його п’ють при висипаннях на шкірі (екзема), він нормалізує роботу шлунка й кишківника, поліпшує рухливість суглобів і пришвидшує загоєння в разі переломів, справляє знезаражувальну, заспокійливу та ранозагойну дії на організм.

Наукова назва рослини походить від грецького слова kalunei — що означає «очищувати». Вона й справді добре очищує кров. У разі захворювань, пов’язаних із кровоносною системою, застосовують відвар або настій із неї.

Відвар вересу. Столову ложку сировини залити 1 л окропу, після закипання проварити 2-3 хвилини і настоювати 30 хвилин. Вживати за 30 хвилин до їди по 70-100 мл. Курс — 10 днів.

Стандартний настій вересу: дві столові ложки сировини (свіжої чи сушеної) залити 2,5 склянки окропу. Заварювати верес треба в закритій посудині, краще в термосі. Настоювати протягом двох годин. Приймати перед їдою, зазвичай за пів години. Одноразова доза — 70-100 мл.

Відвар і настій застосовують для полоскання горла і ротової порожнини, а також у разі проблем із яснами та зубного болю. Курс залежить від отриманого оздоровчого ефекту, але при цьому необхідно робити перерви на один тиждень після кожних 10 днів безперервного вживання відвару чи настою.

Чай із вересу. Чайну ложку трави та квіток залити склянкою окропу, настоювати 10 хвилин. Пити в теплому вигляді раз на добу, краще ввечері. Такий чай має позитивний вплив на організм за неврастенії та розладів сну (безсоння), рекомендований для зміцнення серця й судин. Курс — 10 днів.

У разі захворювань нирок і сечового міхура, подагри, артриту та поліартриту, ревматизму, хвороб печінки й жовчного міхура: 20 г трави залити двома склянками окропу й витримати на водяній бані 15 хвилин, після чого дати охолонути та настояти ще годину. Вживати за 30 хвилин до їди по 70-100 мл тричі на день. Курс — 10 днів.

За ревматизму та захворювань суглобів готують компреси: в термосі столову ложку трави залити 1,5 склянки окропу, настоювати дві години. Потім рясно змочити в настої марлю, складену в кілька шарів, і прикласти до хворого місця, закутати теплою хусткою. Компрес робити на 30-60 хвилин щодня до поліпшення.

У разі нефриту (для припинення нападів) столову ложку сухої трави залити 0,5 л окропу, настоювати в термосі ніч, пити по 100 мл чотири рази на день. Курс — 10 днів.

При порушеннях нервової системи приготувати збір: трава вересу, сухоцвіт багновий, собача кропива та корінь валеріани (все в рівних пропорціях). Чайну ложку збору залити 250 мл окропу, пити по склянці за 30 хвилин до їди, а також перед сном. Курс — 10 днів.

За хронічного гастродуоденіту (підвищена кислотність шлункового соку): на 250 мл окропу взяти столову ложку сушеної трави, довести до кипіння й за хвилину зняти з вогню, настоювати 30 хвилин, вживати до їди тричі на день по 50-100 мл. Курс — 10 днів.

У разі запалення горла, тонзиліту, ангіни, ГРВІ 10 г подрібненої трави вересу залити склянкою окропу, дати настоятися 15 хвилин, перецідити й полоскати горло та ротову порожнину кілька разів на день.

Компрес за нападів ревматизму, для зняття болю в суглобах і м’язах, при ушкодженнях шкіри (опіки, удари, набряки, виразки, висипання): дві столові ложки подрібненої трави залити 300-400 мл окропу і настоювати протягом двох годин у термосі. У готовому настої змочити невелику марлеву чи тканинну серветку й прикласти до хворої ділянки на 30-60 хвилин. Робити до поліпшення стану.

При захворюваннях шкіри приготувати порошок із сухого вересу, подрібнюючи траву до порошкоподібного стану. Опік чи незагойну рану присипати невеликою кількістю порошку та накласти стерильну пов’язку. Процедуру рекомендується повторювати до цілковитого загоєння рани.

За ексудативного діатезу подрібнити на порошок березове листя, верес, корінь гірчаку зміїного, лляне насіння й траву череди, взяті в рівних пропорціях; 50 г порошку залити 100 мл оливкової олії й настоювати вісім годин, потім поставити на водяну баню й витримати 10 хвилин. Після чого додати 50 г свинячого жиру й ретельно розмішати, дати застигнути і надалі зберігати в холодильнику. Засіб втирати в уражену шкіру кілька разів на добу.

Ванни з вересом рекомендують за ревматизму, радикуліту, набряків, вивихів, переломів та забиття кісток. Для ванни 50 г квіток і листя заварити у 3 л окропу, залишити на 30 хвилин настоюватися, потім настій перецідити і налити у ванну, приймати яку треба не менш як 15-20 хвилин, бажано перед сном. Дуже добра така ванна для заспокоєння нервів і за безсоння, бо вона справляє заспокійливу дію, після неї настає глибокий і спокійний сон. Така ванна корисна також за шкірних захворювань та болю в суглобах.

Можна приготувати більш концентрований розчин: 100 г сировини залити 5 л гарячої води й залишити настоюватися 30 хвилин. Після цього перецідити й налити у ванну. Тривалість процедури — не більш як 20 хвилин. Курс — 10 ванн (можна через день).

Протипоказанням до застосування вересу є гастрит зі зниженою кислотністю. Лікування ним не можна проводити при індивідуальній непереносимості компонентів цієї рослини. Бажано відмовитися від її використання при запорах, проблемах зі згортанням крові. І не забудьте у будь-якому разі порадитись зі своїм сімейним лікарем.