Господь розтопче наші беззаконня

Антоніна КІЗЛОВА.

27 серпня (14 серпня за ст. ст.) християни вшановують старозавітного пророка Михея (VIII ст. до н. е.), котрий провістив народження Спасителя саме у місті Віфлеємі.

Михей народився в поселенні Морасф на території низовини Шфела — родючої рівнини, вкритої невисокими пагорбами (нині — прилегла до Середземного моря частина Ізраїлю). Все життя захищав традиційний сільський побут, вважаючи міста, особливо великі, осередками гріхів, зокрема зажерливості, нечесності, легковажності в обіцянках, навіть даних Господові.

Точні роки життя угодника невідомі, проте збереглися згадки про те, що він застав правління царів Єзекії (715—686 рр. до н. е.) й Манасії (686—642 рр. до н. е.), був сучасником пророка Ісаї.

Виконувати місію провісника Михеєві довелося за непростих обставин. Через помилки монарха близько 720/722 р. Самарія (північна частина Ізраїлю) потрапила під владу завойовників з Ассирії. Незалежність південного царства теж опинилася під загрозою. Недарма «Книга пророка Михея» (входить до книг «малих пророків» Старого Завіту) сповнена багатьма грізними пророцтвами. Її укладач зокрема навів перелік нещасть, котрі мають спіткати його рідну землю за гріхи народу та володарів і тривати, доки в цьому краї приймуть нового Спасителя та почнуть дотримуватися Божих вимог «чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно (Мих. 6:8)». Зрештою, зазначив, що Господь «не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя. Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня (Мих. 7:18-19)».

На Русі святого вшановували як молитовника за тих, хто збирається придбати чи збудувати власне житло, а також за професійних будівельників і мулярів.

На празник в українських землях зазвичай дмуть вітри, тож і день називають у народі «Михеєм-Тиховієм». Тихий вітер віщує гарну погоду восени, а буря — дощовий вересень. Якщо журавлі відлітають у вирій до 27 серпня, вже до середини жовтня почнуться перші морози.

Цього дня за традицією годиться всією громадою допомагати в польових роботах удовам, особливо тим, у котрих залишилися малі діти.