|
Версія для друку На головну Скарб на ім’я Картопля Василь ПІДДУБНЯК. Минулої
п’ятниці у селі Чулаківка на Херсонщині пройшов, кажучи «по-агліцькому»,
«Картопляний блокчейн-2021». Якщо простіше, по-нашому, то у «бараболяній
столиці» Північного Причорномор’я відбувся Другий всеукраїнський день картоплі.
Зацікавленого народу прибуло чимало, в його числі — міністр агрополітики і
продовольства України Роман Лещенко. АГРАРІЇ, які вирощують «другий хліб», переробники,
представники високої, нижчої і ще нижчої влад вражалися побаченим. А це — 76
сортів картоплі аж від восьми селекційних компаній, різні типи зрошення
плантацій, передові системи підживлення та захисту… А в підсумку — врожаї, як у
глянсових рекламних часописах. Можемо ж і ми, аякже! Не в
Нідерландах, Бельгії чи Німеччині, а у нас, в Україні, а конкретніше — на
Херсонщині середня врожайність одного із сортів картоплі, за словами
чулаківського фермера Сергія Рибалка, становила 460 центнерів із гектара на
землях без зрошення. І це — у зоні ризикованого землеробства! Чому ж тоді
ми, українці, їмо не українську бараболю, українськими шкварками приправлену, а
чужинське «potato» спекулятивного роздробу? «Ми
українську картоплю можемо зараз експортувати тільки із вільних фітосанітарних
ділянок і лише у декілька країн навколо нас. А до нас постачати можуть всі,
навіть Росія», — укотре привселюдно нарікає президент асоціації виробників
картоплі України Денис Стаценко. Розмовам про
незахищеність відповідного вітчизняного ринку через велику кількість імпорту —
ні кінця ні краю, а ворота для чужої бульби — навстіж. У голови
асоціації виробників картоплі та крохмалю України Сергія Самоненка про своє
голова болить: «Крохмаль — продукт специфічний, який широко використовується у
харчовій промисловості, в паперовій, фармацевтичній… Україна споживає 12 тис.
тонн цього продукту. Потужності, встановлені в Україні, розраховані на
виробництво приблизно 40-50 тис. тонн крохмалю. Одначе… Україна зараз має
значний дефіцит картоплі з високим умістом крохмалю для його виробництва». Словом, куди
не кинь — клин. У ході
пресконференції «Перспективи розвитку картоплярства в Україні та державна
підтримка», що відбулась у рамках Другого всеукраїнського дня картоплі
«Картопляний блокчейн-2021», міністр агрополітики і продовольства України Роман
Лещенко озвучив картопляну «циферію». А вона така: за останні 10 років у нас
зменшилося виробництво картоплі — з 24 тисяч тонн до 20,8 тисячі тонн. Куди
йдемо? Що робити? «Наша
держава має взяти чітке лідерство у питанні виробництва картоплі. Четверте
місце у світі — це не наш максимум, бо ми знаємо, що можемо більше, — заявив
міністр Роман Лещенко. — І той факт, що наші сусіди через різні механізми по
імпорту намагаються завоювати наш ринок, тільки посилює розуміння, що нам треба
рухатися швидше. І ми рухаємося. Робоча група МінАгро, яка включає
представників нашого відомства, Мінекономіки, Держпродспоживслужби, НААН,
Української асоціації виробників картоплі та Української плодоовочевої
асоціації, вже розробила проєкт постанови уряду «Про затвердження Порядку
використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки
виробників картоплі». Документ перебуває вже в Мін’юсті і проходить правову експертизу.
Після цього буде спрямований на розгляд уряду». За словами
очільника відомства, названим вище проєктом передбачена державна підтримка
товаровиробників та безповоротна компенсація до 50% вартості (без урахування
ПДВ) нового будівництва холодильників для зберігання власно вирощеної картоплі
(картоплесховищ), цехів для її первинної переробки, побудованих і введених в
експлуатацію. «Картопля —
найкращий скарб людей тутешніх, надія поколінь прийдешніх», — викарбувано на
поки що єдиному в Україні пам’ятнику бульбі роботи скульптора з Вінниччини
Миколи Крижанівського перед Інститутом картоплярства Української академії
аграрних наук. Бо ж таки скарб! Можливо, і справді найкращий. Чи не так?.. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
За ціною делікатесів ЧитатиВІД ПОЧАТКУ року харчі подорожчали на 35%,
звітують економісти. Найбільш відчутно у ціні підскочили найпопулярніші
продукти. Тож яйця, м’ясо, птиця та цукор тепер коштують, як раніше делікатеси.
Експерти попереджають, що восени слід чекати нового цінового стрибка на цю групу
товарів. А щодо вартості овочів, особливо картоплі та цибулі, які нині погано
вродили, то вони будуть просто космічними… Основний фактор, що впливає на цифри
на цінниках, — знецінення гривні, подорожчання енергоносіїв, бензину тощо.
Єдина надія — на Антимонопольний комітет, вважають економісти. Саме він
покликаний регулювати та стримувати вартість товарів. Тож якщо держава не
втрутиться, продуктовий кошик українця вже восени помітно змаліє. Тільки от
бігти зараз по магазинах та скуповувати харчі експерти також не радять. Саме
паніка і попит покупців, певні вони, спровокують ціновий хаос.
Політична криза поглиблюється ЧитатиПРЕЗИДЕНТ підписав указ про початок конкурсу
для відбору кандидатур на посаду нових суддів до Конституційного Суду України.
Нагадаємо, 27 березня поточного року Володимир Зеленський своїм указом скасував
укази від 2013-го про призначення суддями КСУ Олександра Тупицького та
Олександра Касмініна. Відтоді робота цього органу заблокована. Втім, як кажуть
юристи, указ про оголошення конкурсу проблеми не вирішить: він є сумнівним з
точки зору права. Адже, згідно з Основним Законом України, звільнення суддів
КСУ відбувається тільки за рішенням самого Конституційного Суду, а не
Президента. Тож оголошення конкурсу лише поглибить політичну кризу в країні. До
того ж, наголошують експерти, потенційні кандидати добре розуміють незаконність
цього конкурсу. Тож у ньому навряд чи братимуть участь люди, які поважають
Конституцію України. Якщо він відбудеться, можна спрогнозувати, які особи
опиняться у суддівських кріслах і які сумні наслідки для країни це матиме.
Уже з’їжджаються ЧитатиЄВРЕЙСЬКИЙ Новий рік, або Рош Га-Шана, цього
року припадає на 6-8 вересня. Як поінформував посол Держави Ізраїль в Україні
Міхаель Бродський під час нещодавньої зустрічі з міністром внутрішніх справ
України Денисом Монастирським, на його святкування очікується прибуття в місто
Умань на Черкащині близько 50 тисяч паломників-хасидів. Вони мають пройти
обов’язкове тестування на COVID-19 в аеропорту вильоту та після повернення, а
також неухильно дотримуватися санітарних правил і українського законодавства.
Втім, побоюючись закриття кордонів через посилення карантину, більш ніж 15
тисяч паломників уже прибули до Умані. На жаль, не обходиться без ексцесів.
Нещодавно 33-річний громадянин Ізраїлю влаштував у місті стрілянину, у
результаті якої було травмовано 38-річного містянина. Чоловіка госпіталізували
до Уманської центральної лікарні. Нині його життю та здоров’ю нічого не
загрожує. Правопорушник затриманий.
Нагадали про штрафи ЧитатиВ
ОСТАННІЙ день літа, 31 серпня, — кінцевий термін, коли власники великих квартир
і приватних будинків мають сплатити щорічний податок за кожний «зайвий» метр
своєї нерухомості від усталеного нормативу. Якщо цього не зробити вчасно, то вже
у вересні сума автоматично збільшиться, бо ж доведеться заплатити ще і штраф:
5% від суми за перший прострочений місяць і 10% в наступні місяці прострочення.
Як зазначили у Державній податковій службі, 2021 року податок на нерухоме майно
нараховується власникам будинків і квартир за 2020-й, виходячи з розміру
встановленої тоді мінімальної заробітної плати — 4723 гривень. Розраховують
податок на підставі відомостей Держреєстру прав на нерухоме майно. У кожному
регіоні ставку встановлює місцева влада, але за законом вона не повинна перевищувати
1,5% від мінімальної зарплати. 2021 року максимальна сума — 70,8 гривні за
квадратний метр.
Герой відійшов у вічність ЧитатиСУМНА
звістка: відійшов у вічність офіцер хмельницького 8-го полку спеціального
призначення підполковник Олександр Петраковський. Той самий Петраковський, під
чиїм командуванням розвідгрупа 20 липня 2014 року виявила засідку біля міста
Щастя і вступила в бій, забезпечуючи прохід колони української військової
техніки і сил батальйону «Айдар» в аеропорт Луганська. Петраковський у бою
зазнав важкого поранення в голову, але продовжував командувати групою і
виносити поранених у безпечне місце. За це був удостоєний звання Героя України.
Довгих сім років Олександр Петраковський був прикутий до ліжка і лікарі
боролися за його життя. Схиляємо голову перед цим вірним і мужнім сином
України.
|