• Актуально

Скарб на ім’я Картопля

Василь ПІДДУБНЯК.

Минулої п’ятниці у селі Чулаківка на Херсонщині пройшов, кажучи «по-агліцькому», «Картопляний блокчейн-2021». Якщо простіше, по-нашому, то у «бараболяній столиці» Північного Причорномор’я відбувся Другий всеукраїнський день картоплі. Зацікавленого народу прибуло чимало, в його числі — міністр агрополітики і продовольства України Роман Лещенко.

АГРАРІЇ, які вирощують «другий хліб», переробники, представники високої, нижчої і ще нижчої влад вражалися побаченим. А це — 76 сортів картоплі аж від восьми селекційних компаній, різні типи зрошення плантацій, передові системи підживлення та захисту… А в підсумку — врожаї, як у глянсових рекламних часописах. Можемо ж і ми, аякже!

Не в Нідерландах, Бельгії чи Німеччині, а у нас, в Україні, а конкретніше — на Херсонщині середня врожайність одного із сортів картоплі, за словами чулаківського фермера Сергія Рибалка, становила 460 центнерів із гектара на землях без зрошення. І це — у зоні ризикованого землеробства!

Чому ж тоді ми, українці, їмо не українську бараболю, українськими шкварками приправлену, а чужинське «potato» спекулятивного роздробу?

«Ми українську картоплю можемо зараз експортувати тільки із вільних фітосанітарних ділянок і лише у декілька країн навколо нас. А до нас постачати можуть всі, навіть Росія», — укотре привселюдно нарікає президент асоціації виробників картоплі України Денис Стаценко.

Розмовам про незахищеність відповідного вітчизняного ринку через велику кількість імпорту — ні кінця ні краю, а ворота для чужої бульби — навстіж.

У голови асоціації виробників картоплі та крохмалю України Сергія Самоненка про своє голова болить: «Крохмаль — продукт специфічний, який широко використовується у харчовій промисловості, в паперовій, фармацевтичній… Україна споживає 12 тис. тонн цього продукту. Потужності, встановлені в Україні, розраховані на виробництво приблизно 40-50 тис. тонн крохмалю. Одначе… Україна зараз має значний дефіцит картоплі з високим умістом крохмалю для його виробництва».

Словом, куди не кинь — клин.

У ході пресконференції «Перспективи розвитку картоплярства в Україні та державна підтримка», що відбулась у рамках Другого всеукраїнського дня картоплі «Картопляний блокчейн-2021», міністр агрополітики і продовольства України Роман Лещенко озвучив картопляну «циферію». А вона така: за останні 10 років у нас зменшилося виробництво картоплі — з 24 тисяч тонн до 20,8 тисячі тонн. Куди йдемо? Що робити?

«Наша держава має взяти чітке лідерство у питанні виробництва картоплі. Четверте місце у світі — це не наш максимум, бо ми знаємо, що можемо більше, — заявив міністр Роман Лещенко. — І той факт, що наші сусіди через різні механізми по імпорту намагаються завоювати наш ринок, тільки посилює розуміння, що нам треба рухатися швидше. І ми рухаємося. Робоча група МінАгро, яка включає представників нашого відомства, Мінекономіки, Держпродспоживслужби, НААН, Української асоціації виробників картоплі та Української плодоовочевої асоціації, вже розробила проєкт постанови уряду «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробників картоплі». Документ перебуває вже в Мін’юсті і проходить правову експертизу. Після цього буде спрямований на розгляд уряду».

За словами очільника відомства, названим вище проєктом передбачена державна підтримка товаровиробників та безповоротна компенсація до 50% вартості (без урахування ПДВ) нового будівництва холодильників для зберігання власно вирощеної картоплі (картоплесховищ), цехів для її первинної переробки, побудованих і введених в експлуатацію.

«Картопля — найкращий скарб людей тутешніх, надія поколінь прийдешніх», — викарбувано на поки що єдиному в Україні пам’ятнику бульбі роботи скульптора з Вінниччини Миколи Крижанівського перед Інститутом картоплярства Української академії аграрних наук. Бо ж таки скарб! Можливо, і справді найкращий. Чи не так?..