Що рік навчальний нам готує

Олена КОЩЕНКО.

1 вересня дзвоник покличе дітей опановувати науку. В 14 873 загальноосвітніх закладах по всій країні за парти сядуть 4,2 мільйона учнів, яких поведуть дорогами Країни знань 441 000 вчителів. Які особливості навчального року 2021/2022 та які виклики стоять перед реформованою загальною освітою?

_{Старт базової НУШ}

ПЕРЕДОВСІМ про те, що відразу у вересні стартує новий етап реформи середньої освіти — Нової української школи. У 136 закладах країни учні п’ятих класів тестуватимуть нові навчальні програми, стануть першими, хто випробує їх на собі. А вже з 1 вересня 2022-го за цими стандартами вчитимуться всі п’ятикласники.

Як відомо, модель організації освітнього процесу в Новій українській школі покликана розвивати у дітей критичне мислення, вміння самостійно добувати з різних інформаційних джерел знання, обмірковувати їх і застосовувати на практиці. Тобто у шкільних стінах дитина набуватиме елементарних життєвих компетентностей, які потім вельми знадобляться їй у самостійному житті.

Крім того, реформа передбачає значні зміни і в самих підходах до навчання. За новим стандартом шкільні предмети об’єднані в освітні галузі, наприклад математична, літературно-мовна та природнича. Деякі розробники навчальних програм пропонують поєднувати предмети всередині освітніх областей в інтегровані курси і викладати одночасно фізику і хімію, мову й літературу, алгебру та геометрію. Мовляв, щоб учні розуміли взаємозв’язок між дисциплінами.

Чи приживуться об’єднані предметні курси у шкільній загальній освіті, покаже час.

_{Новий підхід до вивчення історії}

У МОН ухвалили цікаву методику вивчення історії — не тільки за параграфами підручників, а й у спільній дослідницькій діяльності. Йдеться, зокрема, про вивчення тем Голодомору, колективізації у селах, подій Другої світової війни, новітніх народних Майданів та російської окупації українських Криму і Донбасу. Відтепер учні проводитимуть інтерактивні дослідження, шукатимуть документальні свідчення та спілкуватимуться з очевидцями.

До речі, цього року майже 20% українських абітурієнтів не склали ЗНО з історії України. Зокрема, діти не знали відповіді на запитання про гетьмана Сагайдачного: 20% учасників ЗНО вважають, що він створив… першу друкарню на українських землях. Ще було завдання впізнати з-поміж різних фактів наслідки Великого терору в Україні. Лише 12% екзаменованих відповіли правильно. Також діти не змогли розмістити у хронологічному порядку зображення сторінок газет з визначальними для України подіями: українізація, Голодомор, проголошення незалежної Карпатської України й оборона Севастополя. Лише 11% абітурієнтів упорались із завданням…

Було б логічно припустити, що з оновленими предметними методиками у школах почнуть викладати і цікаві, раніше не відомі дисципліни. Однак Міносвіти не стало їх упроваджувати. Мабуть, немає по-справж-ньому цікавих програм, навчальних книг і належним чином підготовлених педагогів.

Також на початку року просувалася така громадська ініціатива — запровадити у школах як основний предмет Основи християнської етики. Проте міністр освіти Сергій Шкарлет відхилив її з огляду на численні протести батьків дітей, які побачили у такому кроці МОН наступ на свободу віросповідання.

_{Ноутбук для кожного вчителя}

СЛОВО, як мовиться, не горобець, але ж було сказано і на всю країну обіцяно: до 1 вересня шкільних педагогів мають забезпечити ноутбуками. Однак з’ясувалося, що через внесені урядом зміни до постанови про субвенцію на цю потребу частина шкіл отримає кошти на придбання ноутбуків лише… наприкінці року. І то 2021-го планують закупити всього близько 65 тисяч ноутбуків для педагогів. А що ж, питається, решта? А «решта», треба думати, почекають аж до 2024 року. От тоді до всіх і дійде черга.

Нині в областях оголосили тендери на купівлю загалом майже 49 тисяч таких гаджетів для вчителів. На них використають приблизно 980 мільйонів гривень із субвенції на боротьбу з COVID-19 у школах. Передбачена вартість ноутбука — 20 тисяч гривень.

Звичайно, в ідеалі кожний педагог повинен мати змогу користуватись особистим ПК на роботі, як будь-який офісний працівник. Також кожен учень має бути забезпечений такою можливістю. Але насправді аж ніяк не всі учасники освітнього процесу мають таку преференцію через здебільшого малі статки своїх сімей. Ось тут би державі підтримати юних громадян, ухваливши відповідну національну програму. Проте поки що про це й мови нема — навіть учителів забезпечити ноутбуками не можуть. А нам тут хтось розповідає про «цифровізацію вітчизняної освіти»…

_{Букви-оцінки, електронні свідоцтва}

ТИМ ЧАСОМ із вересня зазнає змін і вже реформована початкова Нова українська школа. Оцінювати знання учнів 1-4-х класів мають намір уже по-новому. Ніяких тобі балів у цифровому вираженні. Рівень результату навчання рекомендується позначати буквами: П — початковий, він є найнижчим, С — середній, Д — достатній і В — високий.

При цьому в рекомендаціях сказано, що оцінка — це конфіденційна інформація, доступна тільки учневі та його батькам. Учитель не має права виголошувати її при всьому класові. Так само, як не допускається і на загальних батьківських зборах привселюдно коментувати успіхи і невдачі дитини.

Також для випускників 4-го класу буде запроваджено електронне свідоцтво про початкову освіту. Документ зберігатиметься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти у Реєстрі документів про освіту.

_{Прощавайте, смажене й жирне}

ЯК УЖЕ повідомлялося, Міністерство охорони здоров’я розробило новий санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який набув чинності 1 січня 2021 року і стане загальнообов’язковим із нинішньої осені. Серед численних його норм — мало не революція у підході до організації харчування у шкільних їдальнях.

Новим санітарним регламентом встановлено значно підвищені вимоги до харчових продуктів та готових страв, що можуть пропонуватися дітям. Зокрема, школярі мають одержувати здорову і смачну їжу «за рахунок зміни процесів її приготування і додавання нешкідливих спецій». Скажімо, котлети належить лише ледь обсмажувати на олії і потім запікати в духовці. Більшу частину їхнього вмісту має становити натуральне охолоджене (не морожене) м’ясо, а не соя, хліб, приправлені «гримучими» за хімічним складом спеціями. Загалом у раціоні шкільних їдалень, як нам обіцяють, з’явиться більше м’яса, овочів і кисло-молочної продукції, але менше хліба, цукру, трансгенних жирів і солі. Є і список заборонених харчів: гриби, консерви, газовані напої і соки, чіпси, сухарики та інші снеки, кондвироби з кремом і морозиво.

У цілому в стандартному рекомендованому меню для шкільних їдалень, затвердженому дієтологами, медиками і кулінарами, зазначено понад 160 страв. Серед них як доопрацьовані звичні, так і нові. Як-от квасоляне грузинське лобіо, філе курячої грудки у хрусткій паніровці (наггетси), пиріг із м’ясом та картоплею, сінабони (здобні булочки з корицею), банош (зварена на молоці густа каша з кукурудзяних круп, із додаванням вершків), вертута, львівські сирники…

Від такого офіційно заявленого переліку страв, якими з 1 вересня обіцяють годувати у шкільних їдальнях, вже тече слинка і лоскоче в носі від приємного аромату. Втім, за повідомленнями з регіонів, аж ніяк не всі школи виявилися готовими швидко реорганізувати закупівлю продуктів та послуг із початку навчального року. Так що не виключена імовірність, що й надалі учні муситимуть угамовувати апетит промитою водою з-під крану вермішеллю із «забороненою» сосискою, яка, можливо, біля м’яса тільки лежала.

_{До останньої змоги}

НУ, а що з дистанційним навчанням — хоч цього навчального року його не буде? Це питання з питань для батьків, навчених дворічним гірким досвідом домашнього «ходіння по муках». Хоча ситуація з кількістю уражених коронавірусною інфекцією у країні щодня змінюється, все ж учителі націлені навчати дітей у стінах школи до останньої можливості. Надто у початкових класах, де перейти на віддалену форму занять переважно означає не що інше, як узагалі застопорити навчальний процес. Адже молодші учні ще не дуже здатні до самоорганізації. Власне, і старші школярі набагато ефективніше навчаються у колективі.

Щодо цього Міністерство освіти опублікувало таке роз’яснення: навіть за умови підвищення рівня захворюваності на COVID-19 і, відповідно, потрапляння тієї чи іншої області або району до «жовтої», «помаранчевої» чи «червоної» карантинної зони епідемічної небезпеки діти все ж зможуть відвідувати школу. Але для цього потрібно, щоб не менш як 80% персоналу закладу були щеплені від коронавірусу. Таку постанову ухвалив Кабмін.

Як воно вийде, поживемо — побачимо.