• А що думаєте ви?

В порядку обговорення

Олег Григоренко.

ІНСТИТУТ мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України запропонував обговорити перехід української мови на латиницю. Звернення приурочили до 130-ї річниці від дня народження письменника Сергія Пилипенка. Як відомо, він був прихильником цієї ідеї, виступав проти насильницької русифікації України більшовицьким режимом. За що й поплатився життям. Постановою партійної колегії ЦКК КП(б)У від 21 серпня 1933 року Пилипенка виключено з партії «як небільшовика за спотворення національної політики, ідеологічну нестійкість і примирливе ставлення до буржуазно-націоналістичних елементів». А 1934-го патріота розстріляли…

1923 року в журналі «Червоний шлях» Пилипенко опублікував статтю Odvertyj lyst do vsih, xto cikavyt’sja cijeju spravoju. «Авторська аргументація така. Уніфікація алфавітів — справа неминуча і відбудеться в недалекому майбутньому. Людство повинно писати однаково, щоб менше марнувати час на ознайомлення з іншими мовами. Рано чи пізно виникне єдина інтернаціональна мова, а користування відмінним письмом є, по суті, актом національного відгородження, перешкодою для ознайомлення з міжнародною культурою», — йдеться в повідомленні. Пилипенко заявляв, що москвофіли виступають проти латинізації через страх розриву з Росією.

Ще в XIX столітті в українських школах і виданнях Галичини використовували латинку, яку розробив філолог Йосип Іречек на основі чеського правопису. Мовознавець вважав, що кирилиця підходить тільки для церковнослов’янської, і вказував на досвід переходу на латинку чехів, хорватів, словенців і поляків. Крім слов’ян, на латиницю переходять народи, що належать до інших мовних груп. Так, будучи президентом Казахстану, Нурсултан Назарбаєв 2017 року підписав указ про перехід казахського алфавіту з кирилиці на латинку, який почнеться 2023-го.