|
Версія для друку На головну Приїздіть і роздивляйтесь Олександр
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ. Одеська область. Фото рulsodes.od.ua Можливо,
кому випаде їхати шляхом Балта — Одеса, то зверніть увагу на незвичайну
автобусну зупинку. Подивитесь — і аж на душі посвітлішає: ще не вмерли наші
традиції, не задушена пам’ять про самобутню народну творчість. ЯК РОЗПОВІДАЄ староста округу №6 Балтської ОТГ
Микола Мороз, місце очікування громадського транспорту оформив місцевий художник
Олександр Маринчук на кошти фермера Віталія Радзилевича. Ось так із
непривабливої споруди радянських часів виник яскравий куточок України! Перед
нами образ працелюбної, доброзичливої, самобутньої нації. Як писала Ліна
Костенко, цю націю віками витісняли з життя, а вона, на диво, ще є, її історія
триває і має шанси на майбуття. Свою оцінку
гольмівському розпису на інформаційному сайті «Пульс Одещини» дав голова
правління Одеської обласної організації «Національна спілка краєзнавців
України» доктор історичних наук, декан факультету історії та філософії
Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова В’ячеслав Кушнір:
«Такі оформлення зупинок та криниць на півночі Одещини не тільки не поодинокі,
вони, що тішить, набувають більших масштабів, їх кількість зростає. Мені
доводилось писати про такі об’єкти біля сіл Борсуки, Лисогірка, на шляху від
Кодими до Балти, про розписи житлових і допоміжних споруд на Балтщині й
Кодимщині. Вони виконані в різних стилях і сюжетах переважно символічного
характеру. Сюжет
гольмівського розпису — господарсько-побутовий на тлі історичного контексту.
Відображено епізоди сільського життя принаймні ХІХ століття. Традиційне
вбрання, селянське подвір’я характерні для цієї місцевості. Хтось побачить
чумака з волами і згадає, що через село проходив чумацький шлях, хтось
замислиться над тим, якою багатою є історія села, як і цього краю. Вочевидь, ми
стаємо свідками відродження не тільки української традиції настінного розпису,
який дивував світ зразками хатніх настінних шедеврів другої половини ХІХ —
початку ХХ століття, а й відродження сюжетних картин просвітницького та
виховного характеру. Такі розписи існували у нашому краї на початку ХХ
століття, вони відображали світоглядні уявлення, ментальність українців.
Хочеться, аби настінний розпис, як один із маркерів національної культури,
розвивався, відігравав важливу роль в укріпленні української ідентичності». А що ще
сказати? Приїздіть і роздивляйтесь! Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Тільки добровільно ЧитатиМІНЕКОНОМІКИ наголошує, що роботодавці не
мають права примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусу і притягати
їх до дисциплінарної відповідальності за відмову це робити чи звільняти. Адже
відповідно до статті 284-ї Цивільного кодексу надання медичної допомоги
фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться лише за її згоди,
вона має право відмовитися від лікування. Тим часом головний санітарний лікар
І. Кузін припускає, що пандемія триватиме ще 2-5 років, допоки не напрацюють
загальної світової стратегії профілактики (універсальне щеплення чи лікування).
А Національна академія наук України прогнозує збільшення випадків зараження
COVID-19 за добу на початку місяця. Що вже підтверджується: 1 вересня
зафіксували 2477 нових хворих (із них 179 дітей і 36 медпрацівників). Одужали
889 осіб, померли 44.
Поки що паперові ЧитатиІЗ 1 ВЕРЕСНЯ країна мала повністю перейти
на електронні лікарняні — це, мовляв, зручно і сучасно. Однак, як казав герой
відомого радянського фільму, треба, щоб наші бажання збігалися з нашими
можливостями. За даними МОЗ, нині формувати електронні лікарняні можуть більш
ніж дві тисячі медзакладів. Проте близько тисячі їх ще не опанували цифрової
системи, крім того, не всі лікарі мають доступ до необхідних цифрових
комунікацій. Отож невідкладну цифровізацію, даруйте за каламбур, відклали до 1
жовтня.
Розбіжності у вартості великі ЧитатиМІНАГРОПОЛІТИКИ повідомляє, що станом на 1
вересня укладено 11 499 земельних угод. За площею проданих угідь лідирують
Полтавська (2873,6 га) та Харківська (2747,4 га) області. Загалом заяв надійшло
5431, із них погоджено 4797, відмову дістали 629. При цьому Київська школа
економіки повідомляє, що зафіксовано ціни в Реєстрі майнових прав тільки у 54%
випадках земельних угод, хоча законодавством передбачено стовідсоткову
фіксацію. Середня ціна за гектар становить 31,5 тис. грн, але розбіжності на
ринку доволі великі. Утім, поки що угод укладено небагато. Тому, вважають
експерти, робити висновки слід дуже обережно.
Викрадають проукраїнських активістів ЧитатиОКУПАНТИ в Криму максимально «зачищають»
територію від усього українського, зокрема й активістів. За даними Офісу
уповноваженого Верховної Ради із прав людини, за час анексії півострова
щонайменше 44 особи там стали жертвами насильницьких зникнень. Доля 15 з них
досі не відома. Більшість — проукраїнські активісти, які відкрито висловлювалися
проти російської окупації. Також, за інформацією Міністерства закордонних
справ, зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та
Луганської областей вважаються 258 осіб, зокрема 67 військовослужбовців та резервістів.
В Україні розслідуються 173 факти насильницького зникнення, позбавлення волі та
викрадення людей, здебільшого факти свідчать про причетність до злочинів
російської окупаційної адміністрації. Також зайди залякують родичів зниклих та
свідків.
Житлова проблема залишається ЧитатиЗГІДНО із соціологічними дослідженнями,
проведеними в Києві, обласних центрах та містах-мільйонниках, 45% їхніх жителів
хочуть придбати нове помешкання. Але торік тільки приблизно 3% охочих змогли це
зробити. Утім, унаслідок локдаунів 2020-2021 років, що є негативним, та запуску
програми іпотечного кредитування під 7%, а це, звісно, позитив, кількість
покупців квартир первинного ринку зрівнялася зі вторинним. Таким чином, загалом
близько 6% мешканців міст торік мали фінансову змогу переїхати в нове
помешкання. На жаль, у дослідження не включили сіл, адже й там багато людей,
особливо молоді сім’ї, не лише хочуть, а й потребують поліпшення житлових умов,
та на відміну від містян мають менший вибір місць роботи.
Чи уникнемо вугільної кризи ЧитатиЯК ІНФОРМУЄ міністр енергетики Г.
Галущенко, Україні необхідно імпортувати 3,5 млн тонн енергетичного вугілля
впродовж майбутнього опалювального сезону. Генеруючі компанії (ДТЕК і
«Центренерго») вже почали укладати контракти на імпорт палива. «Ми
розраховуємо, що стабілізуємо ситуацію з вугіллям», — заявив міністр. При
цьому, за даними «Укренерго», ситуація з накопиченням палива на складах ТЕС
залишається критичною. Газового вугілля там у 2,4 разу менше, ніж передбачено
графіком, антрацитового — в 1,7 разу.
|