Як не локдауном, так законотворчістю

Віталій НАЗАРЕНКО.

focus.ua

Обіцяли доступні кредити для аграріїв, а почали розпродаж землі та збільшили плату за користування нею. Заявляли про підтримку інвесторів, а дозволили податківцям списувати кошти з рахунків підприємств без суду та обмежувати виїзд за кордон. На словах гарантували зменшення податкового тиску на підприємців, а запровадили облік товарних запасів і знищили спрощену систему. Бізнес, який дивом пережив локдаун, готується до найгіршого і з острахом очікує закінчення парламентських канікул, після яких законотворці планують розглянути в другому читанні законопроєкт №5600. Підприємці переконані, що він остаточно вб’є українську економіку, малий і середній бізнес та дрібного землевласника.

В АКУРАТ перед парламентськими канікулами і напередодні Дня податківця Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Документ до парламенту подавав Кабмін як суб’єкт законодавчої ініціативи, а розробляло його Міністерство фінансів. В уряді вважають, що прописані в проєкті зміни дадуть змогу збирати до державного бюджету додатково понад 60 мільярдів гривень на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватиметься тільки великого бізнесу і не зачепить загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції розкритикувало законопроєкт. У відомстві наголосили, що він містить корупційні ризики та ряд інших порушень, тому має бути суттєво доопрацьований. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті. У ньому, зокрема, йдеться, що проєкт не пройшов обов’язкових громадських обговорень і був переданий у Раду без урахування експертних коментарів.

Втім, це аж ніяк не насторожило нардепів, із яких 264 сказали ствердне «за» проти 50 противників. Останні певні, що законопроєкт спричинить підвищення податків фактично у всіх сферах економіки. Представники приватного бізнесу також приголомшені нововведеннями. На їхню думку, запропоновані Кабінетом Міністрів зміни до Податкового кодексу посилять у країні інфляцію і безробіття, а підприємства втратять конкурентоспроможність на світових ринках.

А й справді — деякі норми Закону переступають межі здорового глузду. Скажімо, хочете придбати квартиру, на яку гроші збирали роками? Доплатіть ще й ПДВ по повній!

Валерія Жукова-Одосовська має значний досвід роботи ріелтором. Жінка пояснює — після таких нововведень ціни на нерухомість зростуть приблизно на 20 відсотків і податок заплатять не забудовники, а покупці.

«Що було: перший продаж без оподаткування, другий і наступні податки 5% плюс військовий збір 1,5%, — пояснює пані Валерія. — А що стало: перший податок так і залишається (за умови, що майно перебуває у власності понад три роки), другий продаж 5%+1,5%, бо тимчасовий військовий збір нікуди не дівається, і третій продаж, а також незавершене будівництво 18%+1,5%. Я 22 роки займаюся нерухомістю і хочу сказати, що такий абсурд у нас уже був, тільки тоді було 13%. Можу також розповісти, як обходили тоді цей податок і як обходитимуть тепер: через дарування не по прямій лінії спорідненості — це 5+1,5%. Отже, тепер не буде третього договору купівлі-продажу, а буде дарування. До того ж при даруванні не сплачується збір до Пенсійного фонду».

За словами ріелторки, зміни до Податкового кодексу не дадуть жодних позитивних змін для бізнесу, а спрямовані виключно на викачування грошей у населення і не мають нічого спільного з реаліями життя.

Ініціатори законопроєкту штучно створюють «ідеальний шторм» у галузі, який призведе до ефекту доміно. Почне сипатися все, що ще вчора успішно працювало. Купуєте зелень та огірки на ринку? Заплатите більше. Документ №5600 передбачає оподаткування доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції із земельної площі понад 0,5 га. Такий от подарунок і виробнику, і споживачеві. На фермерів також очікують сюрпризи — їм встановлять мінімальний податок із сільськогосподарської землі площею більш як 0,5 га. Тобто маємо ще додаткові навантаження на дрібного фермера без урахування якості землі чи податкової політики громади.

А директорам малих та середніх підприємств хочуть ввести заборону виїздити за кордон, якщо податкова нарахує податковий борг його підприємству. Притому, що існують тисячі випадків, коли підприємствам нараховують фіктивний податковий борг. Ще один інструмент для шантажу бізнесу — блокування можливості оскаржувати штрафи та санкції у суді до їх сплати. Тобто спершу податкова визнає підприємця винним у порушенні податкового законодавства, нараховує йому штраф, звітує про виконання плану, а ти потім оскаржуй собі у суді скільки хочеш. Але передусім допоможи виконати податковий «план» зі штрафів.

Ось що про це говорить голова громадської організації «Сяйво Сіверщини» Ірина Березинець, яка представляє інтереси дрібних підприємців Чернігівщини.

«Основна загроза бізнесу — це недореформована податкова система. І коли така система приходить на перевірки (а у них завжди є план, а в підприємця завжди є порушення), то, оскаржуючи рішення в суді, на майно підприємця накладають арешти. Це унеможливлює фактично ведення бізнесу, — стверджує пані Ірина. — Дивіться, існує трикутник «держава — платник податків — громадянин», і будь-який законопроєкт треба розглядати з цих трьох позицій. Що цей закон дасть державі? Вона стане ще більшим монстром з отриманими повноваженнями, адже інспектор не відповідає жодним чином за дії, якими він спричиняє збитки підприємцю. Вони дістануть необмежені права і будуть робити що заманеться! Що одержить громадянин? Крім підвищення цін, нічого, адже кожний підприємець закладатиме в ціну податкові ризики. Що одержать суб’єкти господарювання? Підприємства будуть відповідати перед державою всім майном!»

Відтак бізнес, той, якого не вбив карантин, вб’ють законотворці. Законо­проєкт за номером 5600 залізе в кишеню до кожної родини, в кожне виробництво і спричинить катастрофічні процеси в українській економіці. Тому підприємці рішуче наполягатимуть на його скасуванні.

_{Замість післямови}

А як же голосували у першому читанні народні обранці від Чернігівщини, які обіцяли «стояти горою» за інтереси своїх виборців, зокрема й усіляко підтримувати малий та середній бізнес?

Валерій Зуб (209-й мажоритарний округ, фракція «Слуга народу») — відсутній;

Сергій Гривко (обраний за списком, фракція «Слуга народу») — «за»;

Максим Зуєв (207-й мажоритарний округ, фракція «Слуга народу») — відсутній;

Олег Семінський (205-й мажоритарний округ, фракція «Слуга народу») — «за»;

Анатолій Гунько (208-й мажоритарний округ, фракція «Слуга народу») — «за»;

Борис Приходько (210-й мажоритарний округ, депутатська група «Довіра») — «за»;

Антон Поляков (206-й мажоритарний округ, фракція «За майбутнє») — «за».

Коментарі тут зайві.