«Сто тисяч бомб, що цокають» Їх в осінній розпал коронавірусу везуть в Україну паломники Василь ПІДДУБНЯК.
ВЖЕ за місяць до юдейського Нового року — Рош га-Шана з різних куточків світу до Умані на Черкащині почали з’їжджатися євреї, щоб помолитися на могилі цадика Нахмана. Цьогорічне святкування, нагадаю, припадає на 6-8 вересня. Прочани вірять, що їхнє перебування у священному місці наблизить їх до свого духовного вчителя. У них уже в крові віра в те, що ніхто інший, а саме цадик Нахман, як за життя обіцяв, «витягне з пекла» кожного, хто прийде помолитися на його могилі в Новий рік. Торік охочих не потрапити до пекла чи вийти з геєни вогненної було відносно мало — з огляду на складну епідемічну ситуацію у світі їх в Україну просто не пускали. Сьогодні чинна українська влада з невідомих, але небезпечних для держави міркувань «відчинила ворота». Не навстіж, а все ж… Про деякі нинішні «особливості» напливу богомольців ішлось у кореспонденції «Уманська бочка із хасидським порохом» («Сільські вісті» за 20 серпня). І пішло-поїхало-полетіло! Та так, що ворота затріщали! Паломники, побоюючись, що влада Ізраїлю та України запровадить карантинні обмеження і вони у вересні не зможуть потрапити на могилу свого духовного вождя, наставника, а головне — рятівника, вже за кілька тижнів до свого Новоріччя осіли в Умані. Скільки їх буде, ніхто не знає. Цілком можливо, що людність українського міста зросте у два з лишком рази! І це, повторюю, при спорадичних спалахах небезпечної пошесті ХХІ століття — COVID-19. Пошесть продовжує свою чорну справу. За свіжими даними, в Україні станом на 31 серпня зафіксовано 1356 нових випадків зараження коронавірусом. Зокрема, захворіли 75 дітей та 31 медпрацівник. А конкретно в Умані? На офіційному сайті міської ради оперативна (!) інформація датована ще… 16 червня. Гра з вогнем за зачиненими дверима? Чи як це назвати?.. А тим часом вогонь може спалахнути. І цього, помітно, більше побоюється влада Ізраїлю, а не України. У випуску за 31 серпня видання «Вісті. Ізраїль по-російськи» помістило статтю під промовистим заголовком «В Ізраїлі порівняли паломників в Україну з «годинником, що цокає». Видання, зокрема, інформує своїх читачів: «Майже 100 тисяч хасидів, які вирушають напередодні Рош га-Шана в Україну для паломництва до могили праведника Нахмана в Умані, — це «сто тисяч бомб, що цокають». Про це сказав міністр внутрішньої безпеки Ізраїлю Омер Бар-Лев. Міністр висловив «глибоку заклопотаність» у зв’язку з тим, що величезні маси прочан будуть перебувати в закритих приміщеннях, жити в умовах обмеженого простору, молитися в одній синагозі. «Ідеться про мегаподію», — попередив Бар-Лев, додавши, що вплинути на те, що відбувається в Умані, буде складно, хоч поліція і направляє туди своїх представників. За словами глави ізраїльського МЗС Яіра Лапіда, нещодавно він розмовляв зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою. «Вони (Україна. — Ред.) пам’ятають події минулого року, проте дали згоду на прийом паломників», — повідомив ізраїльський високопосадовець. «Вони дали згоду»… Що це означає? Чи не те, що ізраїльтяни заздалегідь переклали відповідальність за можливі наслідки від масового паломництва на українську владу? А хто ж, питається, буде тоді витягувати із цілком вірогідного пекла самих українців? Хоч хтось над цим замислювався? |