В осінньому раю

Віктор БОЖКО.

с. Вершина Друга

Більмацького району

Запорізької області.

Увічню й барвами оздоблю

Цю світлу мить на схилі дня:

Пече нам вересень

картоплю

Всього за крок від куреня.

Ми в цім раю удвох із дідом

Кухлями спогади п’ємо,

А кіт за мною ходить слідом,

Вловивши запах ескімо.

П’янке смагляве надвечір’я

Уже заглянуло й сюди,

Упали росяні сузір’я

На всі довколишні сади.

Пахучі хвилі яблуневі

Пливуть, гойдаючи блакить,

А я несу сінця коневі,

І в тому сіні літо спить.

Завжди до витівок охочий,

Кудись простую по стерні,

Й питає ярмарок сорочий:

Чи я це вештаюсь, чи ні?

Забув про все —

така вже вдача,

Вертаю, грузнучи в ріллі.

Лежить картопелька гаряча

З окрайцем хліба на столі.

На вітрі полум’я тріпоче,

Сумує сад за цвіркуном,

А я сиджу в обіймах ночі —

Смакую стиглим кавуном.

Аж ось і дід гукає: «Де ти?

Сова вже й та

в дуплі куня...»

Я вас вітаю, сни-сонети,

І спати йду до куреня.