|
Версія для друку На головну «Заїмка» у всіх на виду Микола ЯСЕНЬ. Дніпропетровська область. Ще
точніше — як більмо на оці. Мало не щотижня відбувалися цього літа сварки й
навіть бійки на березі гордості приорільського краю — Блакитного озера.
Найбільшого резонансу набули два випадки. Перший стався, коли чималий гурт
жителів села Єлизаветівка намагався потрапити до озера на відпочинок. Охоронці
перестріли їх і не пустили, а коли люди намагалися все-таки дістатися туди, ще
й побили. А другий інцидент закінчився тим, що пильні сторожі не лише побили
чоловіка, а й нацькували на нього пса. ЩО Ж це за
таке неприступне озеро? Воно рукотворне. Виникло сімдесят років тому, коли в
цій місцині для забудови лівого берега тоді ще Дніпродзержинська видобували
пісок. Котлован заповнився настільки чистою та прозорою водою, що утворилась
дивовижна оаза. В радянські часи озеро, назване Блакитним, стало улюбленим
місцем відпочинку і містян, і жителів довколишніх сіл, особливо Єлизаветівки,
бо воно на її території. Але найбурхливіший розвиток як «курортна зона» водойма
дістала в нинішні часи. Навколо вгніздилась велика кількість розважальних
точок, кав’ярень, пивничок і годівничок. Неважко здогадатися, що й загребти
береги Блакитного у свої руки знайшлося чимало охочих, бо яка нині на них управа?
Високими парканами позагороджували бідові ділки прибережжя, і «територіальні
війни» тут — безперервний процес. Урешті-решт
на Блакитному з’явився маєток, який його власники назвали «Заїмка». До речі,
слово це російське, означає «захоплена земля, яка досі нікому не належала».
Воно з’явилося за царювання Івана Грозного, коли Росія «приростала» безкраїм
Сибіром. Проте часи
нині інші, й нічийні простори в Україні навряд чи знайдеш. Щоб звести свою
«заїмку» в усіх на виду — це треба зуміти. І ось на Блакитному зухвальці
привласнили 30 соток берегової зони плеса. За прикладом «Заїмки» тут відхопили
ще кілька ділянок — і по півтора гектара, і по пів. Але цей маєток залишається
тому одіозним, що тільки його власники вважають себе не підвладними
законодавству в цілому і рішенню сільради про безперешкодний доступ місцевих
жителів до води зокрема. То хто ж ці
власники, які навіть не поза законом, а над ним? Якщо вірити публічній
кадастровій карті України, то земельна ділянка належить Владиславі Кравченко —
ФОПниці з Кам’янського. А в декларації її чоловіка Віталія Кравченка, котрий
іще недавно очолював відділ оперативного реагування управління Державної
фіскальної служби області, уточнюється: «пай» його дружина одержала безкоштовно
у жовтні 2019 року. І дарма, мовляв, жителі Єлизаветівки трактують цей факт як
рейдерське захоплення ділянки — природоохоронної, до речі, — у громади. Адже на
підставі декларації про готовність до експлуатації об’єкта «Заїмка» від
18.05.2020 р. власність зареєстрована 8 липня того ж року. Однак
громадське об’єднання «Люстраційно-антикорупційна рада Придніпров’я» розкопало
несподівану «родзинку». Виявилося, що того ж року, але раніше, у квітні, за
позовом Єлизаветівської сільради відбувся суд, який тягнувся з 2019-го, і він
визнав будівлю «Заїмки» безхазяйним нерухомим майном. А заодно й те, що
земельна ділянка відійшла у приватну власність за сфальсифікованими документами
— з усіма наслідками скасування афери. Вищезазначене судове рішення набуло чинності
ще 23 квітня 2020-го. «В чому ж тоді річ?» — запитали активісти об’єднання.
Давно ж бо те й інше мало перейти у власність громади з вільним доступом до
Блакитного озера місцевих селян. А тим часом колегія Третього апеляційного
адміністративного суду готується розглядати скаргу пані Кравченко, яка воліє
назавжди позбутись будь-яких претензій до себе. То знаєте,
що почули активісти у відповідь? Ви не повірите: в регіональній службі
Держгеокадастру спокійно повідомили, мовляв, ніякої ухвали суд їм не надсилав.
У нього, якщо хочете знати, на ту пору не було та й досі нема коштів на поштові
витрати! Як чеховський Ваня Жуков колись писав дідусеві на село — отак суд
ухвалив своє рішення. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Мінус 200 тисяч субсидіантів ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінсоцполітики, після опалювального
сезону було 3 млн домогосподарств, котрі одержували субсидії. 2,5 млн передали
на автоматичну верифікацію Мінфіну, решта мали підтвердити перед відповідними
органами місце проживання за фактом реєстрації. 200 тисяч домогосподарств перевірки
не пройшли. За словами очільниці міністерства М. Лазебної, вони не відповідали
критеріям, за якими призначається субсидія.
Паперові лікарняні, прощавайте ЧитатиСЬОГОДНІ, 1 жовтня, країна переходить на
оформлення листків непрацездатності лише в електронному форматі. Паперових
лікарняних уже не видаватимуть, але виписані до цієї дати ще будуть дійсні. Щоб
отримати електронний листок непрацездатності, треба прийти до лікаря. Він
створить висновок про тимчасову непрацездатність у системі, і цей документ
потрапить до реєстру Пенсійного фонду (ПФУ). А вже там сформують електронний
лікарняний, за яким, власне, нараховують виплати. Повідомлення про це надійде
пацієнтові на телефон від фонду. Діагноз ні роботодавцю, ні ПФУ не
повідомлятиметься. До речі, в Україні щороку видають у середньому п’ять із
половиною мільйонів листків непрацездатності. За вісім місяців нинішнього року
за ними було виплачено 10 млрд гривень.
Покарання не буде? ЧитатиДЕРЖАВНА продовольча зернова корпорація час
від часу гримить скандалами. Ще б пак, люди, які обіймають там високі посади,
мають доступ багато до чого, відтак і спокуса велика. Ось так колишнього в. о.
голови корпорації В. Томіленка та директорів елеваторів Г. Шквирю і Ю.
Селюченка звинуватили в розтраті 88 млн грн компанії. За версією слідства, 2015
року керівник підписав два договори щодо поставок кукурудзи з ПАТ
«Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» та з «Васильківхлібпродуктом». За ними
перерахували 50 млн грн та 38,5 млн грн передоплати. Товар не надійшов, але
керівництво корпорації задекларувало отримання прибутку. В. Томіленка затримали
ще 2016 року. І ось стало відомо, що Вищий антикорупційний суд вищезазначених
фігурантів справи виправдав. Служителі Феміди вирішили, що Спеціалізована
антикорупційна прокуратура не змогла довести їхньої вини. Також знято арешт із
помешкань та авто обвинувачених і повернуто заставу в розмірі 2,5 млн грн.
Прокуратура не згодна і збирається оскаржувати рішення.
Призвуть трохи менше ЧитатиУ ЖОВТНІ стартує осінній призов на строкову
військову службу. Заплановано забрати до війська 13 575 чоловіків — на 671
особу менше, ніж у рамках весняного призову. Втім, у Збройні сили візьмуть
незмінну кількість новобранців — 6500 чоловік. Перше відправлення до війська
почнеться вже 5 жовтня, останнє — 21 грудня. Найбільше новобранців призвуть із
Дніпропетровщини — 1300 чоловік і Харківщини — 972. Між іншим, це вже четверта
призовна кампанія, яка проходитиме під час карантину.
Відновлюватися важко ЧитатиКОРОНАВІРУС завдав сильного удару по
малому та середньому бізнесу. Чимало підприємців не можуть оговтатися від
наслідків локдаунів та карантинних обмежень досі (особливо якщо вони регулярно
повторюються). Європейська Бізнес-асоціація провела опитування серед ФОПів і
з’ясувала, що 28% із них наразі не вдалося досягти докарантинного рівня
доходів. Частково відновилися 48% підприємців. Лише 7% збільшили рівень доходу.
17% опитаних, однак, повідомили, що загалом хвилі карантинних обмежень на їхні
фінансові показники ніяк не вплинули. При цьому на запитання щодо готовності до
можливого осіннього локдауну ствердно відповіли 34%, решта 41% сподіваються, що
обмежень не буде (25% не змогли визначитись із відповіддю). 48% респондентів
також заявили, що в разі посилення карантину підтримки від держави не
потребуватимуть, адже вважають найліпшою допомогою ту ситуацію, коли вона не
втручається у справи бізнесу.
Є потреба в нових суднах ЧитатиСТАНОМ на сьогодні у складі
Військово-морського флоту налічується 18 суден. Відповідно до рішення Ради
нацбезпеки та оборони (РНБО), планується збудувати патрульні й артилерійські
катери, ракетні катери, корвети та фрегат. Загалом для задоволення потреб у
плавзасобах потрібно 240 нових суден. Обсяги вантажних перевезень внутрішніми
водними шляхами нашої країни до 2030-го можливо збільшити до 30 млн т на рік,
що сприятиме приросту 7500 нових робочих місць та збільшенню надходжень у
бюджет на 16 470 млн грн. Про це йдеться у репрезентованій Укроборонпромом
стратегії розвитку суднобудівної промисловості до 2030 року. Але, щоб
реалізувати плани, треба внести зміни до Митного та Податкового кодексів,
ухвалити рішення РНБО про заборону використання російських суден і продовжити
чинність закону про держпідтримку суднобудівної промисловості. В Укроборонпромі
також пропонують тимчасово звільнити від оподаткування товари, вироблені за
кордоном, які використовуються у суднобудуванні, та провести реструктуризацію
боргів відповідних підприємств.
|