• З літопису наших днів

«Заїмка» у всіх на виду

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Ще точніше — як більмо на оці. Мало не щотижня відбувалися цього літа сварки й навіть бійки на березі гордості приорільського краю — Блакитного озера. Найбільшого резонансу набули два випадки. Перший стався, коли чималий гурт жителів села Єлизаветівка намагався потрапити до озера на відпочинок. Охоронці перестріли їх і не пустили, а коли люди намагалися все-таки дістатися туди, ще й побили. А другий інцидент закінчився тим, що пильні сторожі не лише побили чоловіка, а й нацькували на нього пса.

ЩО Ж це за таке неприступне озеро? Воно рукотворне. Виникло сімдесят років тому, коли в цій місцині для забудови лівого берега тоді ще Дніпродзержинська видобували пісок. Котлован заповнився настільки чистою та прозорою водою, що утворилась дивовижна оаза. В радянські часи озеро, назване Блакитним, стало улюбленим місцем відпочинку і містян, і жителів довколишніх сіл, особливо Єлизаветівки, бо воно на її території. Але найбурхливіший розвиток як «курортна зона» водойма дістала в нинішні часи. Навколо вгніздилась велика кількість розважальних точок, кав’ярень, пивничок і годівничок. Неважко здогадатися, що й загребти береги Блакитного у свої руки знайшлося чимало охочих, бо яка нині на них управа? Високими парканами позагороджували бідові ділки прибережжя, і «територіальні війни» тут — безперервний процес.

Урешті-решт на Блакитному з’явився маєток, який його власники назвали «Заїмка». До речі, слово це російське, означає «захоплена земля, яка досі нікому не належала». Воно з’явилося за царювання Івана Грозного, коли Росія «приростала» безкраїм Сибіром.

Проте часи нині інші, й нічийні простори в Україні навряд чи знайдеш. Щоб звести свою «заїмку» в усіх на виду — це треба зуміти. І ось на Блакитному зухвальці привласнили 30 соток берегової зони плеса. За прикладом «Заїмки» тут відхопили ще кілька ділянок — і по півтора гектара, і по пів. Але цей маєток залишається тому одіозним, що тільки його власники вважають себе не підвладними законодавству в цілому і рішенню сільради про безперешкодний доступ місцевих жителів до води зокрема.

То хто ж ці власники, які навіть не поза законом, а над ним? Якщо вірити публічній кадастровій карті України, то земельна ділянка належить Владиславі Кравченко — ФОПниці з Кам’янського. А в декларації її чоловіка Віталія Кравченка, котрий іще недавно очолював відділ оперативного реагування управління Державної фіскальної служби області, уточнюється: «пай» його дружина одержала безкоштовно у жовтні 2019 року. І дарма, мовляв, жителі Єлизаветівки трактують цей факт як рейдерське захоплення ділянки — природоохоронної, до речі, — у громади. Адже на підставі декларації про готовність до експлуатації об’єкта «Заїмка» від 18.05.2020 р. власність зареєстрована 8 липня того ж року.

Однак громадське об’єднання «Люстраційно-антикорупційна рада Придніпров’я» розкопало несподівану «родзинку». Виявилося, що того ж року, але раніше, у квітні, за позовом Єлизаветівської сільради відбувся суд, який тягнувся з 2019-го, і він визнав будівлю «Заїмки» безхазяйним нерухомим майном. А заодно й те, що земельна ділянка відійшла у приватну власність за сфальсифікованими документами — з усіма наслідками скасування афери. Вищезазначене судове рішення набуло чинності ще 23 квітня 2020-го. «В чому ж тоді річ?» — запитали активісти об’єднання. Давно ж бо те й інше мало перейти у власність громади з вільним доступом до Блакитного озера місцевих селян. А тим часом колегія Третього апеляційного адміністративного суду готується розглядати скаргу пані Кравченко, яка воліє назавжди позбутись будь-яких претензій до себе.

То знаєте, що почули активісти у відповідь? Ви не повірите: в регіональній службі Держгеокадастру спокійно повідомили, мовляв, ніякої ухвали суд їм не надсилав. У нього, якщо хочете знати, на ту пору не було та й досі нема коштів на поштові витрати! Як чеховський Ваня Жуков колись писав дідусеві на село — отак суд ухвалив своє рішення.