Дослівно

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, громадський діяч.

23 вересня став чорним днем: забрати у народних обранців право вносити поправки до законопроєктів — це кінець парламентаризму, який є одним із небагатьох по-справжньому засадничих досягнень України. Це перетворення головного законодавчого органу країни на «скажений принтер» і встановлення режиму «Верховна Рада — не місце для дискусій». А ще — порушення закону і відповідного рішення Конституційного Суду від 2018 року.

При цьому голосів за законопроєкт про олігархів вистачало. Але було завдання показати силу, помножити на нуль усі засади парламентаризму, створити прецедент, щоб потім проштовхувати через Верховну Раду що завгодно.

Наш парламент не ідеальний, він є відображенням українського суспільства. Але він боронить від гіршого. Що більше дискусій у парламенті, то менше крові на вулицях. Коли люди розуміють, що не залишається шансів бути почутими через інституції, передбачені Конституцією, вони виходять на вулиці, і там ллється кров.

Ганьба кожному народному депутатові, який узяв участь у знищенні парламентаризму в Україні. Віддасться кожному згідно з ділами його.