• Актуально

Почім борщовий набір?

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Рівненська область.

Фото автора.

Карантинна пауза завдовжки два роки — і рівненці знову прийшли ярмаркувати: перше осіннє торжище зібрало всіх охочих.

ГОСПОДИНІ швиденько пробігають між рядами: прицінюються, де дешевше, насамперед «борщовий набір». Щоправда, свіжого м’яса та сала цього разу не привезли — мабуть, виробники ще не певні, будуть покупці чи ні.

Втім, усе інше до борщу було, — і таки дешевше, ніж на базарах.

Ось у Василя Кузьмича із села М’ятин Гощанської громади вся картопля — по 5 гривень за кіло: Белла Роса, Астрела, Аризона, Гала, — чудові сорти! Він власник індивідуального господарства: обробляє 10 гектарів — три власних і сім орендованих. Втім, зізнається, якби зареєстрував фермерське господарство, то картоплі по 5 гривень напевне не було б: податки тягарем лягли б на собівартість. До речі, на Рівненщині намітилась невтішна тенденція: за останні п’ять років кількість фермерських господарств суттєво скоротилась — із 600 до 339. От вам і відповідь селян на так звану аграрну політику в державі! Василь поспішає продати врожай: зберігати його, каже, ніде. Якщо ж орендувати сховища, то картопля вийде золотою. Отже, в українських реаліях у селян дві рівноцінні проблеми — і неврожай, і добрий урожай. Бо у першому випадку нема чим із кредиторами за пальне та добрива розрахуватись, а в другому — господарі вимушені продавати городину нижче від собівартості.

Скільки років про це кажуть (ні, кричать!) фермери та селяни, а хто їх чує? Чого б не скалькувати схему з Європи, на яку ми зазираємо: там фермерам доводять квоти на вирощування різних культур, що страхує виробників од цінових гойдалок. А в нас непрогнозовані продуктові цунамі повторюються з року в рік.

Поруч продають моркву та буряки — по 8 гривень. Цибуля по 9-10 за кілограм. А найдешевша на Рівненщині нині капуста: на ярмарку її віддавали по 3-3.50. Здається, нижчих цін уже просто не буде, тож містяни користуються моментом і роблять запаси.

А селяни навіть за цих не адекватних їхній украй нелегкій праці цін намагаються дати собі раду. От, приміром, Олександр та Марина (батько й донька) Опанасюки з Горбакова кілька років тому урізноманітнили свій звичний клин о-о-такенними гарбузами.

— Ми те насіння із самої Італії виписали, — розповідають. — А вони вже як родять, то самі бачите, як. Це ми ще маленькі сюди привезли, по 10-12 кілограмів. А взагалі плоди й до 40 виростають! Ось і реалізовуємо по 15 гривень за кілограм — хоч цілий беріть, хоч шматок! Вони до Нового року спокійнісінько долежать. А ще заморозити можна…

Як мовиться, на пробу взяла шматок: гарбузова каша вийшла — не наїстися. Чудовий сорт, що й казати!

Ну, а який же ярмарок без свіжої риби (товстолобик та короп по 80 грн за кілограм, щука — 85), меду (в середньому по 150) та виробів із нього, саджанців, які саме пора селити в грунт?!

А ще додайте продукцію переробників: масло, сири, сметана, ковбасні та м’ясні вироби, соління, квашення, соки і джеми...

У квашенні рівних на ярмарках нема кооператорам: секрет смачних та хрумких помідорів і огірків, певна річ, тримають у секреті. Вони вже стали своєрідним брендом Рівного, тож 80 гривень за трилітрове пластикове відерце огірків чи помідорів люди не шкодували віддати й цього року.

Словом, прогнози скептиків про те, що через пандемію ярмарки навряд чи відродяться, не справдилися. Недарма ж традиції ярмаркування в нас сягають давніх століть.

Найвагомішим ярмарком були знамениті «Волинські торги», започатковані в Рівному 1930 року. Вже тоді їх відвідало… понад 36 тисяч осіб! А торговельна площа сягала 7 гектарів! Тут був увесь спектр продукції, що вироблялася на території тодішнього польського воєводства. А Рівне заслужено оголосили торговельною столицею Волині. Отже, нашим ярмарковим традиціям щонайменше понад 90 років.