|
Версія для друку На головну «Я не піддаюся своїм рокам...» Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. Фото автора. Від
хвилювання бабуся Соня спочатку розгубилася — довго шукала й так і не знайшла
свою, як пожартувала, «третю ногу», а потім не могла прилаштувати слуховий
апарат.
«А ви проходьте до великої кімнати і дивіться, там у мене на підлозі сушиться
календула, назбирала на городі, та куди подіти, не знаю…» ОТАК
розпочалося моє знайомство з 91-річною жителькою Копайгорода Софією Матвіївною
Хоменко, до якої завітав разом із працівницями селищної ради Інною Тукало та
Людмилою Войтович. З перших хвилин спілкування вразили світлий розум і чіпка
пам’ять літньої жінки. Вона впевнено гортала сторінки свого життя — від
порослого сивиною далекого дитинства і до вчорашнього сливового повидла, «якого
наварила на всю зиму, а ще соку з яблук натиснула…». — Я не
піддаюся своїм рокам, то Олі Кареловій, соціальній доглядальниці, зі мною
великих клопотів немає — варю, перу сама, вишиваю, плету, читаю газети і
дивлюся телевізор без окулярів, тримаю ще сім курок, півня і кота… Прийде вона
два рази на тиждень, принесе хліба, таблеток від серця, посидимо з нею, вип’ємо
чаю, згадаємо минуле, поплачемо… Соня
вродилася сьомою дитиною у Матвія і Марії Цехмістерів. — Мене всі
жаліли й няньчили. Ми жадібні були до шматочка хліба, вдягалися в недоноски
один з одного, ходили від снігу до снігу босі, не мали ніяких іграшок. Першу
ляльку з грубої мішковини мені хтось подарував, а зразу після визволення, в
березні 1944-го, разом із дівчатками-однолітками зробилися модистками — з
перелицьованого дерматину, зрізаного із сидінь трофейних німецьких машин, шили
собі дратвою і шилом димки — одна смуга чорна, друга — коричнева… Але
«модничати» Софії не судилося довго — на наступні вісім років її впрягли у
колгоспне ярмо. Нарівні з дорослими жінками вона мала півторагектарну норму
цукрових буряків, які треба було висапати, вирвати, почистити і завантажити на
машину. А ще вчасно дати могорич водію полуторки, щоб він швидше під’їхав до її
куп і вивіз буряки на станцію Котюжани… — 1947-го
від голоду помер тато, а мама була калікою з покрученими ревматизмом руками і
ногами. Я тягнула норму і ходила разом з іншими людьми жати серпом жито,
пшеницю, соняшник, кукурудзу, косити косою ячмінь, гречку, просо і дуже боялася
наряду на косовицю гороху. Він не піддавався моїй дитячій силі і валком
клубочився на косі… Вдень гнула спину в полі, а вночі йшла на тік до молотарки.
Раділа, коли траплялася поломка і рвався пас, тоді можна було трохи покуняти.
Грошей за роботу ніхто не платив, тільки обліковець виводив палички-трудодні,
на які в кінці року давали по пуду-два зерна… Моя
колгоспна каторга закінчилася 1952 року з виходом заміж. До 2000-го ми жили в
Сороках, за 105 кілометрів од Копайгорода, на території Молдови. Чоловік
працював викладачем технікуму, знав чотири іноземні мови — англійську,
німецьку, румунську, молдавську, російську. А я вивчилася на медсестру і
трудилася в дитсадку, потім закінчила педучилище і стала вихователькою. Ми
виростили двох чудових дітей — Олександра і Галину. Син залишився в Молдові, а
дочка проживає у Вінниці. Так сталося, що нам із чоловіком довелося виховувати
до повноліття синових дітей Дмитра і Андрія. Вдячні онуки не забувають мене,
але вони далеко. З рідних людей у Копайгороді в мене є сестра Валя, сусідка
Галя навпроти, соцпомічниця Оля і чоловік Валентин на цвинтарі. Ми з ним
прожили в парі 63 роки… Отримую зараз його пенсію — 3800 гривень. Витрат
великих не маю, але багато грошей іде на ліки, після перенесеного інфаркту мушу
постійно їх приймати. Добре, що дають субсидію. Купила машину дров, найняла
чоловіка, щоб порізав, поколов, а Галя з онуком Нікітою поносили і склали в
хліві… У погребі є картопля, буряки, морква, яблука, то до зими я готова,
тільки б здоров’я не підвело. Щоденно
телефонують до мене онуки, часто приїжджає дочка допомагати по господарству, а
от син поки що не може приїхати — дуже важко переніс ковідну хворобу. Боюся, що
вмру і не побачуся з ним… Торік у
Софії Матвіївни побував французький журналіст, який пише книгу про геноцид
фашистів над євреями. Жінка пригадала, як вона з іншими дітьми, ховаючись від
окупантів і боячись вівчарок, перекидала у єврейське гетто через колючий дріт
буряки і картоплю, хоч і самі не мали що їсти. А коли настала мить розправи над
мирними жителями, дівчатка бігли за колоною приречених і плакали… Вона показала
гостю місце, де поховані в Копайгороді жертви єврейських розстрілів. Жінка
зізналася нам, що тяжко далися їй ті детальні спогади, ніби знову повернулася у
далеке лихоліття, що вкарбувалось у її довге життя незагойною душевною раною.
Вона у молитвах до Всевишнього просить, щоб подібне ніколи не повторилося. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
I одяглися, і наїлися ЧитатиВЕРЕСНЕВА інфляція становить 11% у річному
вимірі, сягнувши найвищих із 2017 року показників, повідомляє Держстат.
Споживчі ціни першого осіннього місяця зросли на 1,2%, а від початку року — на
7,5%. Найбільше з усіх категорій подорожчали яйця — на 13,6% (загалом харчі
підскочили у ціні на 1,1%, при цьому олія(!), цукор та фрукти подешевшали),
також в інфляційних лідерах послуги освіти (+13,2%) та одяг і взуття (+7,9%).
Вартість алкогольних напоїв збільшилася на 0,8%, житлово-комунальних послуг та
побутової техніки — на 0,5%. Однак транспорт подешевшав на 0,6%. Натомість у річному
вимірі найбільше зросла вартість житла, води, електроенергії, газу та іншого
палива — аж на 25,1% (блакитне паливо — +68,6%, електрика — +36,6%). Інфляція
товарів та послуг збільшилась на 16,9%, продуктів — на 13,6% (цукор додав у
ціні 88%, олія — 71,7%, яйця — 60,7%).
Отруті біля заповідника не місце ЧитатиНИНІШНІЙ рік став погибельним для 2236
птахів, із яких 850 належать до червонокнижних. Їх убила отрута для гризунів із
використанням діючої речовини «бродіфакум», котрою було протруєне зерно,
розсипане на прилеглих до заповідника «Асканія-Нова» полях, якого вони своєю
чергою наїлися. Збитків унаслідок цього завдано на майже 10 мільйонів гривень,
а загалом шкода для екосистеми непоправна. Нині у ядрі заповідника ночують 2
тисячі журавлів та 7 тисяч огирів, які літають годуватися на 40 км за його
межі. На цій території працюють багато агропідприємств. Тому влада Херсонщини
заборонила застосування засобів проти гризунів небіологічного походження у
вказаній зоні. Обласна поліція запевнила, що контролюватиме сільгоспвиробників
у цьому питанні.
Невакцинованим — обмеження ЧитатиЗА ДОБУ, 11 жовтня, виявлено 11 996 випадків
захворювання на коронавірус (із них 1262 дитини і 227 медпрацівників). Одужали
5419 хворих, 352, на жаль, померли. За даними МОЗ, 97% госпіталізованих у
вересні — не вакциновані. Мотивувати населення щеплюватися якось треба, і
вирішили робити це таким чином: із 21 жовтня міжрегіональні перевезення
пасажирів у «жовтих», «помаранчевих» і «червоних» зонах здійснюватимуться за
умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів
вакцинаційного сертифіката чи негативного ПЛР-тесту, зробленого не пізніш як за
72 години до цього (в межах населених пунктів та областей возитимуть, як і
раніше). Також Мінохорони здоров’я затвердило перелік професій з обов’язковою
вакцинацією — це держслужбовці та викладачі. Втім, список можуть розширити.
Навіщо було виокремлювати? Читати7 ЖОВТНЯ Президент В. Зеленський таки
підписав Закон «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні». Цим
документом узаконюється визначення антисемітизму — це «певне ставлення до осіб
єврейського походження, яке виражається в ненависті щодо них» (утім, графи
«національність» у наших паспортах нема, отож не зрозуміло, яким саме чином на
законодавчому рівні будуть ідентифікувати походження людей). Заборонено
заперечувати Голокост, поширювати друком чи в Інтернеті антисемітські
матеріали, вбивати чи бити євреїв на основі їхнього єврейства, руйнувати
синагоги, місця поховань, пам’ятники тощо і закликати до всього
вищеперерахованого. Хто ж насмілиться, того чекає адміністративна та
кримінальна відповідальність. Документ резонансний. Зокрема, чимало експертів
не розуміють, навіщо було його ухвалювати, адже він дублює інші закони, якими
давно заборонені будь-яка дискримінація не тільки євреїв, а й усіх інших людей,
вандалізм та вбивство і заподіяння тілесних ушкоджень… Але «моновладі», мабуть,
видніше.
Перевіряють їдальні ЧитатиНЕ ВСТИГ початися навчальний рік, а у
Хмельницькому отруїлися майже 100 дітей через наявність золотистого стафілокока
в харчах, що подавались у шкільній їдальні. У МОЗ по гарячих слідах заявили, що
розпочнуть раптові перевірки дотримання санітарно-епідемічного контролю,
зазначивши, що від січня 2021-го сталася вже низка спалахів гострих кишкових
інфекцій. І ось із 11 жовтня таки стартували рейди. Міністр охорони здоров’я В.
Ляшко розповів, що працівники, в яких виявлять інфекцію, будуть відсторонені
від роботи до повного одужання. Також він поділився припущенням, що медичні
огляди могли бути підроблені, й заявив, що ті особи, які виписуватимуть
«липові» довідки без досліджень, зазнають відповідного покарання.
Автомобілів побільшало ЧитатиАСОЦІАЦІЯ автовиробників України
«Укравтопром» повідомила, що у вересні з конвеєрів зійшло понад 900 одиниць
автотранспортних засобів (809 авто та 96 автобусів) — це на 6% більше, ніж
торік. А порівняно з серпнем показник підвищився на 64% (втім, усі ці дані —
без урахування АвтоКрАЗу, який не розкриває інформації про своє виробництво з
серпня 2016 року). Загалом від початку року виготовили 6710 автотранспортних
засобів — у 2,2 разу більше, ніж торік за цей же період. Також у вересні
2021-го українці зареєстрували 54,3 тис. ввезених із-за кордону вживаних машин.
Це в півтора разу більше, ніж торік. А від початку року таких авто стало 355,6
тис., що на 47% перевищує торішній показник. Крім того, вживаних машин у 4,7
разу більше, ніж куплених нових за той самий період.
|