Вродило багато — користі нема

_{Чому нависла сокира над садами Вінниччини?}

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Фото з відкритих джерел.

Головна причина цієї нестандартної ситуації — непередбачувана збитковість галузі. Через перевиробництво фруктів та різкий обвал цін на них на вінницькому Поділлі, яке називають яблучною столицею України, можуть викорчувати близько трьох тисяч гектарів садів! Про це повідомив представників ЗМІ генеральний директор корпорації «Вінницясадвинпром»
Анатолій Іванович Семенюк.

— ЯКЩО торік у цей час із садів ми продавали сортові яблука по 10-15 грн/кг, то зараз беруть щонайбільше за 4-4,5 грн — один в один по собівартості продукції, без копійки навару, — розповідає він. — До того ж 30 відсотків урожаю — так званий нестандарт. Це яблука, які постраждали од вітру, граду або просто впали на землю. Ще на початку жовтня переробні підприємства їх брали по дві гривні за кілограм, а сьогодні дають максимум 1,3-1,5 гривні. Тобто цього року в садівництві вимальовується мінусова рентабельність. Я не знаю, як господарства зможуть із цим впоратися. До мене дійшла інформація, що керівники деяких сільгосппідприємств уже хочуть корчувати сади. І є такі розрахунки, що відтак приблизно на дві з половиною — три тисячі гектарів у нас зменшиться площа багаторічних насаджень зерняткових культур.

Як стверджує Анатолій Семенюк, цей процес може розпочатись одразу після завершення збору врожаю. Області загрожує втрата до 15 відсотків із близько 23 тисяч гектарів яблуневих садів. Із них майже 12 тисяч гектарів зосереджені у підприємствах корпорації «Вінницясадвинпром».

Минулий сезон видався вкрай важким. Зокрема, у період цвітіння через негоду садівникам довелось обприскувати яблуні дорогими отрутохімікатами по 25-30 разів. Інакше кондиційного врожаю зібрати не вдалося б.

— Наразі ми ще не можемо говорити про конкретні цифри, бо господарства зняли лише трохи більше половини врожаю. Очікуємо, що по корпорації зберемо 150-160 тисяч тонн яблук, а в цілому в області буде в межах 300 тисяч тонн. Це приблизно на третину більше, ніж торік. Але ми вже зазнаємо серйозних збитків. А ще ж зараз закладаємо яблука у плодосховища на тривале зберігання. І розуміємо, що у зимові місяці на ці яблука ціни не буде. А для роботи холодильників потрібно затратити величезні кошти на електроенергію.

Практично всі керівники господарств сьогодні заявляють, що їм вигідніше залишити в саду на землі нестандартні плоди, аніж витрачатися на їх підбір. Це яблуко виходить «золотим», якщо додати до витрат на хімію ще й гроші на підвезення робітників, їх харчування і доставку продукції на плодоконсервні заводи.

Крім того, через геополітичні обставини вітчизняні садівники втратили традиційні ринки збуту в Росії, Казахстані та Білорусі, а також на тимчасово не підконтрольних українських територіях. Європейські країни нинішнього року українські яблука не купують, позаяк і в тамтешніх аграріїв добрі врожаї. Частину свого врожаю вінничани експортують до країн Азії. Але ті імпортери потребують лише певних сортів, яких мало вирощують навіть у молодих інтенсивних вітчизняних садах. На внутрішньому ж ринку вирощені обсяги яблук спожити не можуть, зокрема через низьку купівельну спроможність населення. Як би того не хотіли садівники, але люди не роблять великих запасів яблук, віддаючи перевагу важливішим харчовим продуктам…

Отже, аграрії відмовлятимуться від садівництва на користь вирощування економічно вигідних кукурудзи та олієвмісних культур, які не потребують цілорічного виробничого циклу та менш затратні технологічно. Садівницькі підприємства Вінницької області підготували звернення щодо ситуації в галузі до Міністерства аграрної політики та продовольства і Кабінету Міністрів.