|
Версія для друку На головну У лісі-лісі щедрому Василь САДОВИЙ. Закарпатська область. Вислів
«ліс — наше багатство» у суспільстві давно став буденно звичним. Багато хто
навіть не уявляє всієї цінності лісових масивів. ЧИСТЕ
повітря, акумуляція води, різноманіття лікувальних рослин, прихисток для
великої кількості живності та птаства, дрова на зиму… Це все дає ліс. Він також
щедро ділиться плодами диких дерев. Масштаби саме цих дарів вражають, хоча
чимало людей про них і не відають, наголошує лісівник Василь Лиситчук, який
свого часу працював в Ужгородському лісокомбінаті. Свою трудову
кар’єру починав майстром. Працював інженером, помічником, заступником
генерального директора Асоціації орендарів «Закарпатліс». Здається, він
розгадав усі таємниці життя лісів і його мешканців. — Серед
давніх трипільських поселень, яким близько 5000 років, археологи знайшли рештки
давнього трохи дивного борошна, — розповідає Василь Петрович. — Виявляється,
наші пращури пекли хліб із перемелених дубових жолудів. Сотні тисяч тонн
жолудів у дубових лісах Карпат, які займають близько 120 тисяч гектарів, упавши
з дерев, слугують кормом для багатьох видів лісових мешканців. Своєю
калорійністю жолуді не поступаються ячменю, вівсу, житу, тому придатні на корм
свійській худобі. Не менш
цінними є горішки бука. Завдяки своїм корисним речовинам вони здавна й донині
слугують харчем і для людей: борошно з них додають до окремих сортів
хлібобулочних виробів. З них виготовляють високоякісну харчову олію. А
ліщиновим горішкам наші пращури приписували навіть безсмертя. Сучасні вчені
підтвердили їхні унікальні лікувальні та поживні властивості. Карпатські
ліси багаті на дикорослі плодові дерева. Плоди, або, як їх називають, дички,
яблунь, груш, вишень, черешень, терну дуже корисні завдяки вмісту цінних
речовин. Вони широко використовуються у харчовій промисловості, також із них
виготовляють сировину для вітамінів. До речі, у Франції тернові сливки
маринують і подають замість маслин. З їхнього соку виготовляють натуральну
червону фарбу. У Карпатах
зустрічається понад 10 видів шипшини. Найрозповсюдженіша — шипшина собача,
родоначальниця троянд. Це справжня вітамінна скарбниця. У 1980-х роках минулого
століття лісокомбінати щорічно заготовляли і реалізовували близько 100 тонн
плодів шипшини, а також глоду і калини, цінних для медицини. Окремо можна
говорити про інші дикорослі види: смородину альпійську (аґрус), малину, ожину,
журавлину, костяницю, суницю та полуницю. Щороку разом ці ягоди дають тонни
соковитих ягід для промислового використання і домашнього вжитку. Велику
популярність у місцевих має чорниця, афина по-місцевому. З давніх часів із цих
ягід виготовляють ще й фарбу для килимів, ліжників та одягу. Чорниця має дві
«сестри» — брусницю та лохину. Зростають у
Карпатах три види бузини: чорна, червона і трав’яниста, кора якої багата на
валеріанову кислоту, необхідну для багатьох лісових тварин. Ягоди черемхи, хоча
й їстівні, проте місцеві їх не споживають на відміну від звірів і птаства.
Ласощами для лісових птахів є і плоди отруйного вовчого лика, яке має велике
лікарське значення. А ось свійська птиця може ними отруїтись. До дикорослих
кормових видів належать також крушина, свидина криваво-червона, бирючина.
Жимолость трьох видів і два види кизильника їдять лише птахи та звірі. Хвойні
породи Карпат теж родять їстівні плоди: шишки або шишкоягоди. Мова насамперед
про кедрові горішки, які поживніші, ніж хліб і м’ясо. А смолисті чорні
шишкоягоди ялівцю слугують як прянощі у консервній, рибній, горілчаній,
м’ясо-молочній, кондитерській промисловостях. Такі ж цінні плоди у тиса
ягідного, який, як стверджують учені, ріс у Карпатах ще 180 млн років тому. — Доброю
традицією і ознакою високого професіоналізму лісівників Закарпаття у 1980-х
роках була практика насадження молодих лісів разом із плодовими деревами. Цей
приклад гідний наслідування, — упевнений Василь Лиситчук. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Сумний прогноз ЧитатиОРГАНІЗАЦІЯ Об’єднаних Націй оприлюднила
аналітичну довідку «Демографічні процеси». Згідно з нею, темпи скорочення
чисельності населення нашої держави чи не найшвидші у світі. Фактори такі:
низький коефіцієнт народжуваності, велика смертність та постійне зростання
міграції за кордон. Це руйнує людський капітал держави, а відтак і основу для
сталого розвитку. Українки мало народжують, за версією ООН, через недостатній
рівень добробуту та відсутність можливостей поєднувати кар’єру і догляд за дітьми.
Стрімко зменшується кількість населення сільських місцевостей: молодь переїздить
у міста, навіть в інші країни. В ООН вважають, що низький рівень народжуваності
навряд чи зміниться, тому необхідно зберігати і розвивати людський капітал
країни і посилювати соціальний захист українців, вибудовуючи політично та
фінансово стабільну систему.
Найнебезпечніше бути медиком ЧитатиШАХТАР, військовий — ці та подібні
професії традиційно вважаються найризикованішими. Але нові виклики змінюють
узвичаєні речі. За даними Фонду соціального страхування, впродовж 9 місяців
року зареєстровано 9861 потерпілого від нещасних випадків чи гострих
професійних захворювань на виробництві. З них 7270 осіб — 74% — медпрацівники.
Серед останніх 7105 постраждали внаслідок інфікування коронавірусом. Найбільше нещасних
випадків усіх видів за цей період серед медичних сестер і братів — 1968 осіб, також
серед сімейних лікарів (609 постраждалих). Подібний розподіл, інформують у
фонді, спостерігався також за підсумками минулого року. Таким чином, у наш час
найнебезпечнішими професіями є медичні.
Енергонезалежність завдяки... кукурудзі ЧитатиМІНАГРОПОЛІТИКИ прогнозує рекордний урожай
«цариці полів» обсягом 40 мільйонів тонн — найвищий, якого колись досягала
країна. Глава відомства Р. Лещенко заявив, що кукурудза забезпечить Україні…
енергонезалежність. Звісно, ці слова не варто сприймати буквально. Кукурудза
тут — опосередкований інструмент: міністерство збирається створити умови, аби
будувалися потужності для глибокої переробки культури. «Це буде свій газ, своє
паливо і свої якісні корми: і крохмаль, і глюкоза, й амінокислоти, і десятки
інших позицій, які забезпечать країні додану вартість на десятки мільярдів
доларів», — випромінює оптимізм Р. Лещенко. Стратегія Мінагрополітики полягає в
тому, щоб звільнити переробку од великої кількості податків та гарантувати
пільгові умови.
Без податківців ЧитатиЯК ВІДОМО, 24 листопада рішенням уряду було
дано старт роботі Бюро економічної безпеки (БЕБ). Відповідно до цього
підрозділи податкової міліції мають припинити функціонування. На запит ресурсу
«Економічна правда» Міністерство фінансів відповіло, що податкову міліцію таки
ліквідовано. А Державна фіскальна служба продовжує заходи із припинення
діяльності юридичної особи: передає архівні справи до Укрдержархіву,
матеріальні активи та спеціальні засоби — до Бюро економічної безпеки. Тепер це
єдиний державний орган, який відповідає за боротьбу з економічними злочинами.
Як працюватиме агрофонд ЧитатиНА ПОЧАТКУ листопада парламент підтримав
створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. В Мінагрополітики
заявляють, що його статутний капітал становитиме 3 млрд грн (близько 1,5 млрд
грн від держави та донорська допомога міжнародних партнерів), і створено цей
фонд за прикладом понад 100 держав світу, зокрема Індії, Мексики, Латвії,
Естонії та інших. Профінансувати аграріїв збираються на суму 24 млрд грн. Умови
такі: фонд надаватиме портфельні гарантії, які банки використовуватимуть як
частину основної застави, обсягом до 50% непогашеної суми основного боргу на
строк дії кредитного договору, але не більш як 10 років власникам не більш ніж
500 га землі, котрі спеціалізуються на первинному виробництві
сільгосппродукції.
Насильство прогресує ЧитатиЗА ДАНИМИ глави МВС Д. Монастирського, із
початку року поліція отримала 267 тисяч заяв про домашнє насильство — на 53%
більше, ніж торік. Цифри вражають, але слід знати, що більшість жертв до
правоохоронних органів чи відповідних служб не звертається, тож їхні скалічені
долі залишаються поза статистикою. Міністр запевнив, що правоохоронці працюють
над розв’язанням проблеми комплексно — разом із міжнародними партнерами,
громадськими організаціями та депутатським корпусом. У 67 містах діють 86
спеціалізованих мобільних груп із реагування на випадки домашнього насильства,
у решті населених пунктів залучаються інші підрозділи поліції, також
розробляється пілотний проєкт «Вихователь безпеки» (фахове реагування на
насильство в школах та запобігання йому).
|