• Слідами наших виступів

Наламали дров і... похворіли

Анатолій ЖУПИНА,

головний редактор тижневика «Новий день»,

Василь ПІДДУБНЯК.

Ганебна акція, затіяна в період завше напружених осінніх польових робіт кадровиками Національної академії аграрних наук України (НААНУ), завдала величезної матеріальної і моральної шкоди і одному з найкращих агропідприємств держави — дослідному господарству Інституту рису.

ПРО ТЕ, як поважна академія «міняє коней на переправі», йшлось у матеріалі «Окупанти» від пана Гадзала» («Сільські вісті» за 12 листопада ц. р.). Але вчені мужі прорахувалися.

Не думали не гадали круті столичні «кадровики» на чолі з президентом НААНУ Ярославом Гадзалом, що знайдуться в державі високоморальні люди, у яких честь і гідність — у крові. Такі ні за які гроші не купляють керівних крісел, незаслужених нагород, псевдовчених звань. Є такі, є!

Те, на що не сподівалися пан Ярослав Гадзало і його права (кадрова) рука Ануш Балян, куратор конкурсних відборів на заміщення вакантних посад керівників державних підприємств НААН, таки сталося. Мало колись статися!

19 листопада ц. р. Херсонський окружний адміністративний суд у відкритому засіданні розглянув позов Уманської Валентини Валеріївни до Національної академії аграрних наук України (НААНУ), конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису».

Херсонський адмінсуд визнав протиправним та скасував рішення, оформлене протоколом засідання конкурсної комісії з відбору на посаду директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України» №3 від 16.09.2021 р. «Про визнання найкращою конкурсну пропозицію Борейка Андрія Мироновича та вважати його директором названого підприємства».

Суд визнав протиправними і скасував накази НААНУ від 20.09.2021 р. №376-к про призначення на посаду директора дослідного господарства Борейка А. М. і №375-к про звільнення Уманської В. В. і зажадав негайного поновлення Уманської В. В. на посаді.

Колективного і справедливого облизня від Феміди схопили Національна Академія аграрних наук України під орудою пана Ярослава Гадзала, новоспечений нею ж «потомствений рисівник» із Харківщини Андрій Борейко, а також завзяті виконавці команди свого шефа — директор Інституту рису НААНУ Володимир Дудченко і його заступник із наукової (!) роботи Василь Єропкін.

Двоє останніх із засиджених штанів вискакували, виконуючи вказівки свого столичного шефа: брали участь у штурмі контори дослідного господарства, блокували реалізацію врожаю, тим самим підриваючи економіку виробництва, залишаючи людей без зарплати… Їхню б кипучу енергію — та в науку! Не виключено, що й китайці з японцями позаздрили б!

Поновлена на посаді директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису» Валентина Уманська, коментуючи рішення суду, сказала:

— Я особисто і люди, з якими труджуся не один десяток літ, щиро вдячні за підтримку письмового звернення постійній комісії облради з питань сільського господарства, земельних відносин і екології, голові обласної ради Олександрові Самойленку, депутатам Володимирові Хвостову, Сергієві Рибалку, Віталієві Булюку… Це приклад того, як варто відстоювати не чиїсь відомчі (а може, й приватні) інтереси, а інтереси держави. Ми вдячні високому суду, який не визнав «найкращою конкурсну пропозицію Борейка Андрія Мироновича». Окрема подяка — журналістам тижневика «Новий день» і всеукраїнської газети «Сільські вісті», котрі безкомпромісно висвітлювали ситуацію, створену в нашому господарстві не з нашої вини…

Випадково чи ні, але майже відразу (того ж дня!) після судового рішення іменем України на користь позивача Валентини Уманської на відомчому сайті НААНУ з’явилося оголошення:

«У зв’язку із захворюванням голови та членів Постійно діючої конкурсної комісії на гостру респіраторну хворобу COVID-19 Національна академія аграрних наук України ПЕРЕНОСИТЬ конкурси на заміщення вакантних посад керівників державних підприємств Національної академії аграрних наук України, заплановані на період з 22 по 26 листопада 2021 р.»

Що тут скажеш?..

Суд виносить, а COVID косить!

А далі що? З усього видно, що Борейко і К° із рішенням Херсонського окружного адміністративного суду не погодились і сподіваються на Феміду, котра все порішає на їхню приватну користь.

Новоспечені «рисівники» не без підтримки вчених світил з Інституту рису НААНУ про­довжують блокувати матеріальні ворота дослідного господарства, перешкоджаючи реалізації не ними вирощеного врожаю. Врожаю, на який, вочевидь, вони так сподівалися…