• У Верховній Раді

«Модернізація» держбюджету

Марина ТІШКОВА.

Ухвалено розпис доходів і видатків держави на 2022 рік 268 голосами «за», гучно названий Прем’єром Д. Шмигалем «бюджетом модернізації країни». Традиційно «слугам» допомагали депутатські групи «Довіра» та «За майбутнє». Напередодні проєкт підтримав профільний комітет, який, щоб устигнути все розглянути, засідав до третьої ночі.

ОТОЖ із чим входимо в наступний рік? Доходи запроєктовані в розмірі 1,322 трлн грн (на 54,73 млрд грн більше порівняно з сумою, схваленою в першому читанні), видатки — 1,497 трлн грн (на 55,73 млрд грн більше). Дефіцит запланований на рівні 3,5% ВВП. Середньорічний курс гривні до долара — 28,6 грн/дол. (у нинішньому держбюджеті — 29,1 грн/дол.), ВВП має зрости до 3,8%, очікуваний рівень інфляції — 6,2%.

У щойно ухваленому держбюджеті передбачене й підвищення соцстандартів. Мінімальна зарплата зросте лиш один раз — 1 жовтня наступного року, до 6700 грн. Натомість прожитковий мінімум підвищуватимуть так: загальний на одну особу — 2508 грн із 1 липня та 2589 грн із 1 грудня 2022-го; для дітей віком до 6 років — 2201 грн і 2272 грн, від 6 до 18 — 2744 грн і 2833 грн відповідно; для працездатних осіб — 2600 грн і 2684 грн; для тих, хто втратив працездатність, — 2027 гривень і 2093 гривні (відповідно стільки ж становитиме й мінімальна пенсія). Подарунком на Новий рік для студентів закладів вищої освіти стане підвищення стипендії до 2 тис. грн (підвищеної — до 2550 грн) та середньої спеціальної освіти — до 1250 грн (нині становить 480 грн).

Кошти на всі ці зростання братимуть, звісно ж, із податків (з урахуванням «ресурсно-антиолігархічного» закону, ухваленого напередодні, — Міністерство фінансів вписало зміни до проєкту держбюджету за один день). Податкові надходження підвищили на 67 млрд грн — до 1,2 трлн грн. Заплановано зібрати більше податку на прибуток (до 158 млрд грн), ПДВ вітчизняного (до 179,6 млрд грн) та імпортного (до 405 млрд грн), акцизного збору й екоподатку.

У п’ятницю в традиційну «Годину запитань до уряду» міністр оборони О. Резніков поінформував про обороноздатність держави за підсумками року. Проблема номер один — війська РФ, сконцентровані біля наших кордонів (кордонів із Білоруссю це тепер також стосується). Наша розвідка, за даними О. Резнікова, відзначає ймовірність масштабної ескалації з боку Росії з найвищою готовністю наприкінці січня. Утім, цей сценарій — один із можливих. «Наше завдання — відвернути його. Чим краще ми спрацюємо самі й разом із нашими партнерами, тим меншою буде загроза ескалації», — наголосив міністр.

Крім реагування на поточні ризики, які, заради справедливості, вже сім років як актуальні, є і плани на майбутнє щодо розвитку обороноздатності держави. Мін-оборони виокремлює два пріоритети: довести до досконалості свою ефективність управління і перетворити Збройні сили на одного з найкращих роботодавців. Що раціонально: таким чином спроможність протистояти агресору набагато підвищиться. О. Резніков закликав парламент до співпраці заради цього, наголосивши: «Ворог нам показав, навіщо потрібна армія і що буває, коли про неї не дбаєш. Це символ державності й держави як такої».