Посоромила зухвальство заблудлих

Антоніна КІЗЛОВА.

7 грудня (24 листопада за ст. ст.) православні вшановують святу великомученицю Катерину Александрійську (282—305 рр.), що загинула в часи жорстоких гонінь римського імператора-язичника Максиміана.

Катерина виросла в Александрії Єгипетській, місті, де процвітали всі тогочасні науки. Як дочка місцевого римського намісника, здобула блискучу освіту. Батьки марно намагалися знайти дівчині нареченого. Всім вона відмовляла, бо вважала негідними її розуму, вроди, багатства й знатного походження.

Мати Катерини таємно сповідувала християнство, тож повела дочку, про долю якої так хвилювалася, до свого досвідченого духівника. Той благословив Катерину іконою Богородиці й звелів молитися Їй, аби побачити справді досконалого в усьому Нареченого. Після тривалих молитов та хрещення дівчина зрозуміла, що має цілковито присвятити серце Христові. Тієї ж ночі побачила видіння, в котрому Син Божий надів на неї обручку як вияв удячності за вірність.

Це спонукало Катерину відкрити свої переконання перед імператором Максиміаном, що саме прибув до Александрії поспостерігати, як місцевих християн приносять у жертву ідолам. Угодниця викрила хибність язичництва перед 50 вченими, котрих володар скликав, аби змусити її зректися Господа. Ті не лише не знайшли, що заперечити, а й самі захотіли охреститися (за це були страчені). Катерина не спокусилася й на підкуп золотом, і Максиміан звелів колесувати непокірну. Коли вона підійшла до знаряддя страти, ангели розбили його вщент. Тоді великомучениця, бажаючи все-таки розділити долю з новими послідовниками, схилила голову під меч ката. В VI ст. чесну главу й ліву руку мощей віднайшли і з почестями перенесли до Синайського монастиря (нині — територія Єгипту), де святиню шанують досі.

В українських землях на честь угодниці здавна називають багатьох дівчаток. У день святої Катерини жінки моляться, щоб не переривався їхній рід. Господарі сподіваються, аби сніг не випав на суху землю, бо це віщує неврожай наступного року. На празник не годиться як фізично працювати без потреби комусь допомогти, так і надмірно розважатися (танцювати, вживати алкоголь), адже триває Різдвяний піст.

Свята є молитовною покровителькою сім’ї та шлюбу; незаміжніх дівчат; проповідників, усіх, хто прагне до знань; тих, чия робота пов’язана зі складними рішеннями (урядовці, судді тощо).