Читач — газета

Користь пророщеного жита

«Багато читала про користь пророщеної пшениці, а чому нічого не пишуть про жито? Невже воно менш корисне?»

Валентина К.

Житомирська область.

СПОЖИВАТИ паростки пророщеного зерна — це корисно, тому дуже добре, що така їжа стала модною. Паростки можна проростити самим, але якщо бракує часу, то раджу придбати в супермаркеті. Жито має один корінь зі словом життя, це скарбниця вітамінів, зокрема Е, В₁₂, D. А ще — джерело молодості, енергії та здоров’я.

Зі своєї практики знаю випадки позитивного впливу на здоров’я паростків пророщеного жита. Так, наприклад, моя колега пророщеним житом оздоровлювалася після онкології. Прочитавши про цей спосіб, вона щоранку протягом 3-4 місяців робила смузі із 70 г проростків (зелені паростки, які сягають кількох сантиметрів). Перемелювала їх у блендері, додаючи трішки води, й пила. Відтак у неї поліпшився імунітет, вона стала добре почуватися.

Я теж щоранку п’ю невеликими порціями сік із проростків жита: по 20-30 мілілітрів концентрованого, не розведеного, свіжовичавленого соку. За моїми відчуттями — це вітамінна бомба, яка додає сил та енергії. Паростки або пророщені зернята жита заввишки кілька міліметрів також можна додавати в салати разом із журавлиною та іншими замороженими ягодами, квашеною капустою. Все це антиоксиданти, що зміцнюють організм.

Помічними паростки або пророщені зерна жита будуть і за жіночих захворювань: коли погано функціонують яєчники, є дискомфорт під час жіночих днів і в період менопаузи, дисбаланс у роботі гормональної системи. Вони також сприяють вагітності, адже в паростках закладена сила самого життя. Перемелені в блендері паростки чи пророщені зерна заливають 3-5 свіжими перепелиними яйцями або жовтками з 2-3 курячих, ще раз збивають і п’ють зранку натще. Це дуже потужний вітамінно-лецитиновий напій, сильний афродизіак для всієї гормональної системи жінки, для її молочних залоз.

На день можна з’їдати до шести столових ложок пророщеного жита, але все ж таки найкраще це робити зранку, тоді ви енергетично підживитеся на весь день. Це може бути теплий салат із якихось білкових продуктів. Ось рецепт одного з них: помідори, тушкована селера, варене яйце, шматочок добре протушкованого м’яса чи морської риби і 2-4 столові ложки пророщеного жита. Усе це полити олією, змішаною з французькою гірчицею, сіллю та медом.

Перед застосуванням рекомендацій порадьтеся з лікарем.

Любов САЛІЙ, фітотерапевт.

Позбуваємося грибка нігтів

«Дошкуляє грибок на нігтях. Як його позбутися?»

Мирон С.

м. Чортків

Тернопільської області.

ПОЗБУТИСЯ грибка нігтів ніг допомагає такий перевірений засіб, як содово-йодні ванночки. 100 г соди розчинити у 2-2,5 літра теплої води й додати 5 крапель йоду. Тримати в цьому розчині ноги 20-30 хвилин. Зазвичай достатньо кількох процедур, аби позбутися цього захворювання.

Але річ у тому, що грибок уражає не тільки нігті й шкіру людини, а й взуття, шкарпетки, рушники — предмети одягу та особистої гігієни, які контактували з ураженими місцями. Тому їх потрібно обробити. Взуття можна протерти зсередини оцтом, а одяг, білизну та рушники старанно випрати й випрасувати гарячою праскою.

Аби грибок більше не з’являвся, потрібно вирівняти кислотно-лужний баланс всього організму.

Природа подбала про досконалий захист людини, тому в нормі зовнішні поверхні тіла мають «кисле» середовище — рН шкіри становить 5,3. У такому середовищі чужорідні мікроорганізми, грибки й бактерії не можуть жити та розмножуватися. А нормальне внутрішнє середовище організму є більш лужним: рН становить 7,4. Поява на нігтях грибкових захворювань свідчить про те, що кислотно-лужний баланс порушився: поверхня тіла стала більш лужна, а рН внутрішнього середовища зсунувся в бік кислого.

Часто причиною такого дисбалансу є неправильне харчування, зокрема надмірне вживання борошняних виробів, солодощів, які закислюють внутрішнє середовище. Отож найприйнятнішим харчуванням для людини є білкова їжа (риба, яйця, птиця) — 10 відсотків денного раціону, а також рослинна — овочі й фрукти, бажано в сирому вигляді. Рослинна їжа має становити 50 відсотків денного раціону.

Юрій ПОПОВ, інфекціоніст.