Не сировина, а переробка Підготувала УКРАЇНА вирощує високі врожаї, але торгує в основному зерном. Натомість часто імпортує продукти переробки, тобто ті, що мають додану вартість. На Хмельниччині вирішили реформувати підходи до господарювання: у Шепетівській громаді на ділянці площею близько 15 га, де раніше були поля фільтрації цукрового заводу, будуватимуть агропромисловий парк. Проєкт мають реалізувати за три роки, для цього необхідно 21 млн грн, які повинна повною мірою надати держава. У майбутньому парку працюватимуть корпус сушіння фруктів, м’ясопереробне підприємство, комбінат рибної гастрономії, холодильник для фруктів, овочів, плодово-ягідної продукції, цех товарної обробки та розфасовки продукції, підприємство післязбиральної обробки лікарських трав, передбачено власне транспортне забезпечення. Як заявляють в ОДА, тендер уже відбувся, проєктанти почали працювати з енергопостачальними компаніями та готуються до одержання технічних умов. Проєкт з експертизою має бути готовий наступного року в червні. Після цього, якщо все піде як слід, проведуть тендер на підрядні роботи. Вівсянка набуває популярності ОСТАННІМИ роками в Україні суттєво зросли обсяги виробництва вівсяних крупів. Так, якщо іще 2017-го вони не перевищували показника 6,3 тисячі тонн, то поточного становили 25,1 тисячі тонн. Разом із тим українські круп’яні підприємства не повністю забезпечені вівсом. Така ситуація склалася через конкуренцію із виробниками кормів, яким також необхідно багато цієї сировини. Конкуренція та подорожчання логістики позначаються на вартості кінцевого продукту, але наразі не впливають на попит, який постійно тільки зростає. За останні п’ять років продовольче споживання вівса в нас зросло в 2,5 разу. Якщо в сезоні 2017/18 показник був на рівні 72 тисячі тонн, то тепер перевищує 175 тисяч тонн. Тільки для «своїх» В АНЕКСОВАНОМУ Криму збираються продавати земельні ділянки «іноземців» — себто насильно вилучати їх в останніх. Такими окупаційна влада півострова вважає всіх, хто не проживає там чи на території Росії, зокрема мешканців материкової України. Як відомо, ще торік 24 березня президент РФ В. Путін підписав указ, котрим поширив заборону на володіння землею іноземцями в Криму. Під дію цього документа підпадають представники 55 держав, більшість власників ділянок — певна річ, громадяни України. Заборона не поширилася лише на три райони півострова, які не межують із материковою частиною нашої держави і не мають виходу до Чорного моря. За даними голови так званого держкомреєстру І. Смаль, торік навесні у власності іноземців перебувало приблизно 11,5 тисячі ділянок у прикордонних територіях Криму, цього року в липні їх число скоротилося до 7,3 тисячі, а до кінця року воно становить 6,6 тисячі. Як повідомляє експерт Регіонального центру прав людини Р. Мартиновський, у Криму починаючи з 2014-го зафіксовано майже чотири тисячі фактів порушення права власності фізичних та юридичних осіб. |