|
Версія для друку На головну Грибний сезон відкрили на Різдво Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Взимку
особливо приємно ходити по гриби. І це не жарт. Холод — чудова умова для росту
зимових опеньків. Вони смачні й корисні, їх можна знайти навіть у міських
дворах. Тож на Чернігівщині затяті грибники встигли відкрити новий сезон, прикрасивши
різдвяні столи стравами із зимових грибів. — ЦЕ ЯКЕСЬ диво, — не стримує емоцій
В’ячеслав Михайлишин із Ніжина. — Вони ростуть навіть за морозної погоди. Чоловік
натрапив на колонію зимових опеньків прямісінько в міському парку імені Тараса
Шевченка. У природі цей гриб росте в холодну пору, коли немає інших, його
збирають навіть під снігом. Від інших опеньків зимовий відрізняється
оксамитовою ніжкою, темною в нижній частині. Капелюшок жовтий або
світло-коричневий, у центрі темніший, по краях світліший. У зрілого гриба він
темно-коричневий, розміром 3-8 см, спочатку у вигляді дзвона, потім плоский.
Чернігівець Сергій Соловей також назбирав опеньків напередодні Різдва. «У
народі їх ще називають вербівка або лубинка зимова, а наукова назва — фламуліна»,
— пояснює чоловік. Зимові
опеньки відварюють у солоній воді, додають у супи. Ніжки грибів, що ростуть у
природі, неїстівні, бо несмачні, але в умовах штучного вирощування (низька
освітленість і висока вологість) вони стають довгими, м’якими й такими ж
смачними, як і капелюшки. Ніжинка Міла
Новак, окрім опеньків, назбирала в лісі ще й грибів муер (аурикулярія), або ж,
як на них кажуть у народі, «деревних вушок». Стравами із «тихого полювання»
жінка прикрасила стіл. «Зимові опеньки готують, як звичайні, — вони смачні в
будь-якому вигляді, — ділиться рецептом Міла Новак. — А з «вушок» ми любимо
готувати салат по-корейськи». Аурикулярія
має багато різних назв: «собачі вуха», «чортове вухо», «юдине вухо». Всі вони
пов’язані з незвичайною формою гриба. «Юдиним вухом» його назвали на підставі
біблійної легенди про те, що Іуда Іскаріот повісився на бузині, а аурикулярія
вухоподібна виростає саме на цьому дереві. У Китаї поширена інша назва — «хей
му ер», що перекладається як «чорне деревне вухо». Зимові гриби
цінують ще й за лікувальні властивості. Наприклад, у Японії зимовий опеньок
відомий як енокі, або енокітаке. Виготовлені на основі витяжки з нього
препарати справляють протипухлинну дію та підвищують імунітет. У Китаї зимовий
опеньок застосовують для профілактики гепатиту і виразки шлунка, він має
противірусні властивості. Також корисний для стимуляції розумових здібностей і
зміцнення пам’яті, оскільки містить повний набір незамінних амінокислот. Хітин,
що входить до складу гриба, хоч і не засвоюється організмом людини, але
виводить із нього важкі метали, прискорює загоєння ран травного тракту. До речі, на
Чернігівщині деякі грибники примудрились знайти ще й гливу. Вона, як і зимовий
опеньок, може проростати з-під снігу. Ось така незвичайна різдвяна історія. Але
тим, хто не знається на грибах, ходити по них до лісу, як до зимового, так і до
літнього, не варто. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Нема чим платити ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, торік у листопаді
населення перерахувало за житлово-комунальні послуги 16,2 млрд грн — 69,6%
нарахованих сум. Станом на початок грудня 2021-го борги зі сплати ЖКП сягнули
72,7 млрд грн проти 65,597 млрд гривень у жовтні. За постачання та розподіл
газу недоплачено 29,2 млрд грн, за опалення і гарячу воду — 23,3 млрд грн,
електрику — 6,9 млрд грн, холодну воду та водовідведення — 6,4 млрд грн, за
управління багатоквартирними будинками — 5,6 млрд грн, за вивезення сміття —
1,3 млрд грн. А в жовтні 2021-го населення заплатило 12,4 млрд за комірне —
75,2% нарахованих сум. При цьому з березня по вересень оплата комунальних
послуг з урахуванням боргів минулих періодів перевищувала 100%.
Справи з власним газом кепські ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ минулого року
Укргазвидобування (це держпідприємство качає з надр понад 70% вітчизняного
газу) скоротило валовий видобуток блакитного палива на 3,7% порівняно з 2020-м
— до 13,67 мільярда кубометрів. Позаторік проти 2019 року зменшення становило
5% — до 14,23 млрд кубометрів. Своєю чергою у 2018-му газу було добуто 15,5
млрд куб. м. Також компанія знизила видобуток рідких вуглеводнів на 3,7%.
«Прикрутили» ціни ЧитатиПЕРЕЛІК продуктів, вартість яких потрапляє
під держрегулювання (граничний рівень торговельної надбавки не може
перевищувати 10%), суттєво поповнився. До житньо-пшеничного хліба та батона 12 січня
додалися гречані крупи, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого ґатунку, макаронні
вироби українського виробництва, пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у
поліетиленовій упаковці), соняшникова олія, курячі яйця, куряча тушка, вершкове
масло жирністю 72,5%. Регулювання запровадили на період дії карантину. Також
уряд обіцяє щодня відстежувати ціни на 30 категорій товарів: борошно, макарони,
батон, хліб, олія, масло, гречка, вівсянка, пшоно, свинина, яловичина, курка,
молоко, сметана, яйця, цукор, капуста, цибуля, буряки, морква, картопля; розчин
етанолу 96% (медичний спирт), імпортні та українські жарознижувальні препарати,
антибіотики, медичні маски одноразові; автогаз, бензин марки А-95, дизпальне.
Але хліб може подорожчати ЧитатиГЕНДИРЕКТОР об’єднання пекарів
«Укрхлібпром» О. Васильченко заявив, що меморандум, укладений в останній день
минулого року, згідно з яким приватні компанії повинні продавати частину газу
виробникам соціально важливих продуктів із обмеженням націнки не більше 24%,
поки що не працює. Станом на 11 січня реального рішення щодо постачання палива
за пільговою ціною не було. Тоді як ціна газу для підприємств за рік зросла в
10 разів; вони змушені укладати угоди стосовно ринкової вартості палива від 47
тис. до 58 тис. гривень із ПДВ за тисячу кубометрів. «Підприємства зазнають
збитків. Як проміжне рішення досягнуто домовленості, насамперед із великими
торговими мережами, щодо підвищення цін на масові види хліба в січні — на 10%.
Якщо пільгова ціна на газ для хлібопекарських підприємств не стане реальністю,
слід очікувати подальшого різкого зростання вартості хліба та хлібобулочних
виробів», — застеріг О. Васильченко.
Бувають і такі пільговики ЧитатиДНЯМИ Мінагрополітики затвердило перелік
із 6803 компаній — виробників соціально важливих продуктів, які мають право на пільговий
газ (з обмеженням націнки при продажу на максимальному рівні 24%), аби своєю
чергою мати змогу виробляти товари для забезпечення найперших потреб населення.
Дещо згодом з’ясувалося, що до реєстру потрапив газзбут (!) «Ві-Ді ГАЗ» Д.
Фірташа, котрий значиться… виробником борошномельно-круп’яної промисловості. А
під ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 38863790, що належить газовій компанії «Є
Енергія» з річним оборотом 29,7 млрд грн цього ж діяча, заявлене підприємство
«Гоба» як виробник хлібобулочних виробів. Право на пільговий газ також дістали
структури Миронівського хлібопродукту Ю. Косюка та маслозаводи групи KerneА. Веревського,
котрі мають сумарну річну виручку понад 100 млрд грн, підприємства групи OKKO,
що постачають однойменній мережі заправок харчі, зокрема хлібобулочні вироби.
|