• Гаряча тема

Небезпека з лісу

Віктор Зеленюк.

Вінницька область.

Сергій Побережник із Хоньківців Могилів-Подільського району — мисливець із майже сорокарічним стажем. Мати вдома мисливську зброю для захисту останнім часом стало для нього життєвою необхідністю. Позаяк вовки у цій місцевості розперезалися настільки, що не бояться заходити навіть у село. З обійстя Побережників, яке знаходиться коло лісу, сіроманці вкрали двох кіз, а в сусіда потягнули бичка з пасовища.

— СИТУАЦІЯ із хижаками нас дуже серйозно тривожить, — розповідає Сергій Іванович. — Особливо переживаємо за діток, котрі з віддалених кутків села ходять до школи. Загроза не минає попри вжиття певних заходів. Нещодавно нашій мисливській бригаді вдалося вполювати молоду вовчицю…

Це сталось у наддністрянських крутоярах урочища Липники, між Нагорянами і Козловим, неподалік станції сонячних батарей, де постійно випасає стадо кіз Микола Боднаревський. Мисливська бригада розділилася на дві групи. Загонщики залізли у густі хащі й за деякий час вигнали звідти зграю із шести особин… На лінію вогню потрапила вгодована й росла вовчиця завважки приблизно п’ятдесят кілограмів.

— Де ще на Вінниччині водяться сіроманці? — це запитання адресую завідувачу сектора мисливського господарства обласного управління лісового та мисливського господарства Василеві Мельнику, який зразу уточнив, що полювали мисливці на законних підставах, мали для цього відстрільні картки.

Загалом торік було знищено 26 вовків, з них одинадцять — мисливцями держлісгоспів, решта — УТМР. Найбільше — на Бершадщині. Крім того, хижаки попадалися на територіях колишніх Крижопільського, Піщанського, Тростянецького, Погребищенського районів та вже згаданого Могилів-Подільського. Одні заходять з чорнобильських лісів, інші — з південних регіонів країни. Поява у селі вовків уже не дивує людей. Хоча донедавна вони обминали населені пункти. Тепер не бояться цього робити…

Щодо кількості цих хижих звірів, то, за словами співрозмовника, раніше вони в нас були поодинокими. Тепер же, за переписом на початок 2021 року, нараховується 31 особина. Зрозуміло, що встановити всіх нема змоги. Фахівці припускають, що такого виду хижаків може бути більше, і це викликає велику тривогу. Бо вони можуть спричиняти неприємності й господарствам населення, і лісовій звірині.

Звір над­звичайно хитрий, значно хитріший від лисиці. Це тільки у казках сіроманців зображають недолугими, а в реальному житті все навпаки. Вовки завдають шкоди лісовим мешканцям. Якщо з ними не боротися, знищать усе. У період міграції, а це вересень-грудень, загризають кожну звірину, що попадається їм на шляху.

У них також дається взнаки мисливський азарт. Мисливці наводять приклади, коли вовки просто перегризали шию косулям, випивали кров і залишали їх. Тобто м’яса не брали.

У січні у вовків починається період парування, далі вовчі зграї розпадаються. Вони знаходять лігва, а після появи молодняку самка і самець виховують його разом. Якщо в такий період на вовчий слід натрапить мисливець, то звір відведе його світ за очі подалі від лігва. Траплялося, вовчиці мстили мисливцям за знищене вовченя. По слідах «вираховували» місце проживання. Приходили час од часу на територію садиби доти, доки не загризали домашню живність. Коли вовченята підростають, знову утворюються зграї і знову починається міграція. Сто кілометрів для вовка не відстань — він може здолати її за один день.

А що з іншою звіриною в наших лісах?

Порівняльні дані обліку тварин за останні сім років показують, що відбулося збільшення поголів’я зубрів, косуль, лисиць і тих же сіроманців.

Окрім того, в тутешніх лісах водяться лані. Їх завезли в область понад п’ять років тому. Розмножуються вони у Гайсинському, Дашівському, Жмеринському лісництвах.

Зменшення поголів’я диких кабанів фахівці пояснюють пошестю африканської чуми, яка зачепила не тільки домашніх свиней. Збільшення кількості лисиць теж має своє пояснення: багато з них заражені сказом, тож мисливці тепер вельми неохоче полюють на них.

Традиційно облік лісових мешканців проводиться в січні-лютому. Тварин визначають по слідах. Фахівці сектора мисливського господарства погоджуються з тим, що при такому обліку не можна обійтися без похибки.