• Зелена аптека «Сільських вістей»

Остудник

Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.

ЦЕ багаторічна трав’яниста жовто-зелена слабо опушена рослина заввишки 5-20 см, що належить до родини гвоздикових. Народні назви: грижна трава, собаче мило. Має характерні сланкі розгалужені стебла. Ланцетоподібне або еліптичне листя досить дрібне (в середньому — 5 мм), із плівчастими прилистками білуватого кольору. Коренева система рослини потужна, головний корінь — щільний і гіллястий.

Жовто-зелені квітки різностатеві, невеликі, мають п’ять малопомітних ниткоподібних пелюсток. Утворюють щільне клубочкове суцвіття, що складається зазвичай із 5-12 квіток. Цвіте остудник з кінця травня по серпень, а у вересні з’являються плоди — однонасінний горішок круглої або овальної форми, укладений у чашечку.

Налічують понад 20 видів остудника, поширених в Азії, Африці, Європі, по всій території Середземномор’я. Ростуть на піщаних і кам’янистих ґрунтах, біля доріг, по урвищах, на галявинах, луках, по вигонах і степових схилах.

З лікувальною метою у народі найчастіше використовують остудник голий. Раніше фахівці нетрадиційної медицини успішно застосовували його для усунення грижі у маленьких дітей. Сапоніни — складники цієї рослини — зумовлюють головний сечогінний ефект рослини. Внутрішнє застосування вимагає певної обережності та дозованості, оскільки він є отруйною травою.

Рослину рекомендується приймати при запаленні сечового міхура (цистит) і нирок (пієлонефрит), а також як профілактичний засіб проти утворення піску і каменів у сечовій системі. Завдяки сечогінному ефекту лікує водянку, подагру, усуває болі в шлунково-кишковому тракті і м’язах, а наявність рутину (вітаміну РР) сприяє очищенню і зміцненню стінок судин.

Зовнішньо остудник застосовують для лікування ексудативного діатезу, екземи та інших шкірних проблем. При розтиранні рослини з водою утворюється піна, яка добре очищає і пом’якшує шкіру. В гомеопатії та фітотерапії рослина є невід’ємним елементом багатьох цілющих трав’яних зборів.

Лікарська сировина — трава остудника голого, яка містить кумарин, герніарин, умбеліферон, флавоноїди, сапоніни, карбонові кислоти (саліцилова, ванілінова, протокатехінова тощо), вітаміни і рутин. Заготовляють її під час цвітіння, попередньо очистивши від піску і різних домішок. Сушать на відкритому просторі в тіні до утворення жовто-зеленого сіна із запахом кумарину. Зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях у дерев’яній тарі протягом двох років при сталій температурі.

Трава всіх видів остудника має терпкі, жовчогінні, сечогінні, знеболювальні, спазмолітичні, протимікробні та протизапальні властивості.

Відвар. Одну чайну ложку подрібненої висушеної трави остудника голого або волосистого (володіє ідентичними властивостями) залити 250 мл окропу, настоювати до охолодження, потім процідити. Приймати готовий відвар по столовій ложці три-п’ять разів на день за 15-20 хвилин до їди. Такий відвар добре допомагає при циститі (в тому числі і хронічному), сечокам’яній хворобі, затримці сечі, ниркових кольках та інших захворюваннях сечо­статевої системи.

Свіжий сік вживати по дві столові ложки три-чотири рази на день, а ошпарену окропом траву прикладати до проблемних зон і грижі у вигляді припарок.

Лікувальні властивості цієї рослини досить широкі. Її рекомендують при багатьох патологіях. Для лікування краще вибрати гладкий остудник, він має потужні сечогінні властивості, через що незамінний в урології.

Народна медицина стверджує, що з допомогою остудника можна вилікувати гонорею, ревматизм, артрит, гострі запальні захворювання дихальних шляхів. А ще це чудова профілактика багатьох проблем сечостатевої системи.

Ця рослина містить вітамін РР, який зміцнює судини. Подагра теж для нього не проблема, вилікує її. Якщо у вас є дерматологічні захворювання, спробуйте цей же засіб. Також рослину часто використовують при створенні лікарських зборів.

Варто пам’ятати, як і будь-яка інша цілюща рослина, трава остудника має застосовуватися в поєднанні з лікуванням, призначеним кваліфікованим лікарем. Повне одужання від захворювання при використанні виключно народних методик відбувається вкрай рідко.

Пропоную рецепт настою, який допоможе знизити досить-таки гострі хворобливі відчуття при нефриті. Крім того, він дасть змогу відновити сили в разі загального виснаження організму. Знадобиться чайна ложка трави і 250 мл окропу. Залити збір водою і залишити настоятися до охолодження при кімнатній температурі. Підготовлений відвар процідити крізь дрібне ситечко або марлю. Приймати настій бажано до їди 5 разів на день по чайній ложці.

Можна приготувати не менш ефективний відвар. Пропорції збору й окропу залишаються тими ж, що і в рецепті настою. Заварену окропом травичку прогріти на водяній бані 5 хвилин. Коли відвар охолоне, його процідити і приймати до 5 разів на добу по столовій ложці.

Якщо у вас діагностовано грижу, використовуйте ошпарену траву у вигляді компресу.

Протипоказання. Уважно стежте за дозуванням приготовлених із цієї отруйної рослини препаратів. Дітям та вагітним жінкам приймати остудник категорично заборонено. Алергія або непереносимість рослини виявляється у вигляді нудоти або кишкових кольок.

Значне перевищення дозування препаратів на основі остудника може спровокувати симптоми центрального паралічу, нудоту, блювоту, судоми, кишкові кольки, загальну слабкість організму.

Безумовно, рослина є потрібним лікувальним засобом, проте до нього, як і до будь-якого лікувального засобу, потрібен певний підхід і свої принципи використання.