• На зв’язку — Житомирщина

_{Новий сміттєпереробний завод}

Олег ГРИГОРЕНКО.

ЦЬОГО місяця на східній околиці Житомира запрацював, щоправда, поки що у тестовому режимі, новий сміттєпереробний завод. Проте вже з березня на ньому перероблятимуться тверді відходи з усього міста. На заводі планують приймати навіть великогабаритний непотріб, наприклад, будівельне сміття, а також таку не менш проблемну для переробки вторинну сировину, як скло.

У хорватській компанії «Технікс», яка вклала в реалізацію проєкту 10 мільйонів євро, сподіваються, що згодом вдасться поставити на потік і продаж підприємствам-виробникам переробленої відповідним чином сировини, придатної для подальшого використання. Поки ж шукають ринки збуту. Тим часом триває і набір працівників на завод. Коли він вийде на заплановані потужності, на ньому працюватиме 120 осіб. Зарплатню обіцяють на рівні 15 тисяч гривень.

_{Був «Колобок» — і нема}

ТОТАЛЬНА примусова фіскалізація з касовими апаратами та високі тарифи на газ і електроенергію по всій Україні вбивають малий та середній бізнес. Не обійшла ця біда й Бердичів. У місті повністю закриваються популярна мережа торгових кіосків із продажу хлібобулочних та кондитерських виробів «Колобок» та головний кондитерський цех, що протягом десятків років забезпечували своїми виробами місто. Збанкрутували. Вже й познімали вивіски з торгових яток та магазинів, куди давно проторували дорогу краяни. Власники бізнесу пояснюють закриття тим, що через примусове введення касових апаратів та дорогу електроенергію (7 гривень за кіловат) продовжувати випікати хліб та кондитерські вироби стало нерентабельно. Навіть на зарплату працівникам забракло виплат, годі вже казати про прибутки від діяльності.

_{Потребують паліативної допомоги}

СТАНОМ на початок року в краї понад 30 тисяч краян мають онкологічний діагноз. Третина серед них уже потребує паліативної допомоги, яка передбачає покращення якості життя людей на останній стадії захворювання. Та забезпечити гідне і безболісне завершення земного шляху всім таким пацієнтам немає можливості.

«Є такий показник, якого повинна дотримуватися нормальна паліативна система: 100 ліжок на 100 тисяч населення, — каже голова обласної громадської організації «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Олена Солодовник. — Ми ж маємо тільки кілька палат у лікарнях і один хоспіс у Коростені, котрий працює без державного фінансування». За її словами, вирішення цієї болючої загальнонаціональної проблеми впирається у неналежне фінансування і відсутність патронату з боку держави.

_{Безробіття з жіночим обличчям}

СЬОГОДНІ на обліку обласної служби зайнятості перебуває 12 тисяч безробітних, серед яких 7,5 тисячі (або 62%) — це жінки. Іще рік тому частка представниць «слабкої статі» серед шукачів роботи була менша — 58%. Жінки переважають серед зареєстрованих у всіх структурних підрозділах служби, а найбільше їх у Коростишівському, Баранівському та Попільнянському районах — майже 70%. Тільки в Любарській районній філії серед претендентів на вакансії 56% — чоловіки.

За видами економічної діяльності, куди були працевлаштовані жінки, переважають торгівля, переробна промисловість, сільське господарство, освіта та охорона здоров’я. Півтори тисячі з них задля пришвидшення працевлаштування проходили професійне навчання. Вони здобували професії швачки, водія тролейбуса, перукаря або навчались за напрямами: «Основи комп’ютерної грамотності і автоматизація бухгалтерського обліку» та «Підприємець-початківець».

_{Вирощували врожаї на радіоактивній землі}

ДЕРЖАВНІ інспектори обласного управління Держгеокадастру під час ревізії виявили недозволене законом використання радіоактивно забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею майже 160 га. Причому найбільша, площею 102 га, розташована на території Народицької селищної ради. І ці землі ще й активно обробляються — на них вирощуються зернові та овочеві культури…

Обласний господарський суд уже скасував рішення сільради щодо надання в оренду двох ділянок радіоактивно забруднених земель названої площі. Землі нині вже повернені до комунальної власності громади. Шкода за самовільне зайняття ділянки оцінена у 411 129 гривень. Втім, жодними гривнями не можна виміряти небезпеку для здоров’я людей, на чиї столи, можливо, потрапив вирощений на таких землях урожай. Його там збирали і торік, і позаторік…

_{Не дороги, а біда}

НЕЩОДАВНІ снігопади дуже ускладнили ситуацію на шляхах. Якщо послухати владців, то винна лише погода. Проте водії завжди «незлим тихим словом» не забувають пом’янути і місцеві дороги, не облагодіяні «Великим будівництвом», і дорожні служби, які не квапляться розчищати їх від снігу.

В екстрену службу «101» зателефонував водій шкільного автобуса і повідомив, що через снігові замети його «бусик», в якому перебувають 18 дітей та двоє дорослих, знесло з дороги між селами Михайлівка та Липно Любарської територіальної громади. За викликом негайно виїхало відділення пожежно-рятувальної частини. Рятувальники витягнули транспортний засіб на дорогу і ще кілометр доправляли до основної траси. У Коростенському районі застрягла «швидка», що їхала на виклик у село Павловичі. Прибулий автомобіль рятувальників теж потрапив у снігову пастку. Допоміг трактор місцевого сільгосппідприємства, який працював неподалік. Лише з другої спроби вдалося витягнути «швидку»… В селі Разіно Романівської громади Житомирського району автомобіль «швидкої» з хворим у критичному стані злетів зі слизької дороги і теж застряг у сніговому заметі. Рятувальники витягнули його та супроводили до медичного закладу…

Словом, не дороги, а біда наша. А в негоду — і поготів.