Архів
Вівторок,
22 лютого 2022 року

№ 14 (19958)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну
  • З приводу

Свідок історії народу

21 лютого світ відзначив День рідної мови

Олег Романчук,

публіцист.

Мова у найширшому значенні не просто засіб спілкування. Фактично вона перетворилась на інструмент об’єднання громадян, який згуртовує націю в одне політичне ціле. Мова виконує функцію державного кордону, наголошують письменники брати Капранови.

— Це своєрідна операційна система такого великого комп’ютера, яким є суспільство, — каже композитор Кирило Стеценко. — Суспільство або людина використовує мову як базову систему, на основі якої працює решта програм. І якщо ця база недорозвинена чи конфліктує з іншою, то виникають помилки.

Таку ж думку свого часу висловлював палеонтолог Георгій Бачинський: «У людей зі збідненою та покаліченою мовою знижується здатність до системного й асоціативного мислення, розкутого спілкування. Вони програють тим, хто своєю мовою володіє досконало. Їм постійно бракує слів. Суржик — це наслідок заповнення понятійних прогалин словами, взятими з іншої мови, перехідний етап до постійного вживання чужої».

Про мовні реалії сьогодні можна зробити висновок із виступів на радіо і телебаченні, з газетних і журнальних публікацій, де питомі українські слова день за днем, рік за роком опиняються поза мовним законом, а русизми стали нормою: «у випадку» замість «у разі», «приймати участь» замість «брати участь», «заказний лист», а не «рекомендований», «підписка газет і журналів» — «передплата…», «складає» — «становить», «вибачаюсь» — «перепрошую, даруйте», «інакомислячий» — «інакодумець», «палатка» — «намет».

Чудова і прекрасна погода чомусь стала в Україні відмінною. Але відмінною від чого? «Відмінно» використовують і для позначення оцінки успішності. Це калька з російського «отлично» — переклад німецького слова ausgezeichnet. Невже не можна оцінити знання як «дуже добрі»? Кудись пощезали «книгарні». Книжковий «Форум видавців» у Львові перетворився на Book Forum.

Кількість кальок із російської драматично зростає. В лексиці українців прижилося «круте місце», «круті хлопці та дівчата». Молодь не уявляє себе без імпортованого з-за «порєбріка» маргінального вставного слова «тіпа». З дива дивного замість «пунктів» розплодилась сила-силенна «точок». У перспективі — «крапки»? Скарбниця в Українській державі відсутня. Замість неї — «казна». Мабуть, тому й діється казна-що.

Ці приклади — дещиця з мовного хаосу, що панує в інформаційному просторі країни. За роки совєтської влади в Український правопис внесли понад 120 «поправок», які мали максимально наблизити його до російського. Ігор Померанцев говорив, що мова є пам’яттю, за всієї своєї нібито крихкості. Цитуючи Юрія Шевельова, «кожна мова є чортячо небезпечний свідок історії народу, котрий цю мову вживає».

Львів заполонили іншомовні вивіски. Довкруж площі Ринок бовваніють англомовні назви закладів і крамниць: La grotta, Space, Fasion, Reporter, Depp, Milano fur. Поміж них боязко туляться «Продукти» і «Канцелярські товари». Де автентика? Де самоповага? Оце в такий спосіб ми долучаємось до загальнолюдських цінностей?

Англіцизми перетворилися на лексичну пошесть: вейпи і скетч­буки, тренінги і шопінги, тендери і гендери, гранти і кастинги, апгрейди, лайфхаки... У нас щедро вродило й зарясніло фейками, а вигадки і брехні кудись поділись. Українці вже не можуть обійтися без мейнстрімів і брендів. Чи не забагато лексичних запозичень?

— Масове зґвалтування українців англійськими словами влаштували згори посадовці. Міністерство освіти запроваджує «булінг». Міністерство культури шукає «стейкхолдерів» і встановлює «дедлайни». Київська міська держадміністрація пропонує в трамваях і тролейбусах дочекатися «валідатора», — не приховує обурення письменниця Лариса Ніцой.

Держава має захистити державний статус української і припинити брутальне її засмічення.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Крадівництво» набирає обертів
Читати
Iнтернету — території
Читати
Iмпорт палива триває
Читати
Тим, хто потребує
Читати
Чехія приваблює
Читати
Як викликати «швидку»
Читати
Компенсують відтік капіталу
Читати
Теплиці під загрозою знищення
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове