Вівторок,
22 лютого 2022 року

№ 14 (19958)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Криниця
  Версія для друку          На головну
  • Точка зору

Стінка на стінку

Ми наразилися на дві протиборчі інформаційні кампанії, розгорнуті, з одного боку, США і Великою Британією, з іншого — Росією.

НА ДУМКУ політичного експерта Михайла Чаплиги, відбувається банальний переділ світу. Зокрема — спроба Росії влаштувати так звану Ялту-2, за аналогією із зустріччю в Ялті 4-11 лютого 1945 року лідерів трьох держав антигітлерівської коаліції (СРСР, США та Великобританії) під час Другої світової війни, присвячену встановленню післявоєнного світового порядку.

«Зараз «Велика сімка» в цілому і США зокрема займаються новим переділом світу під виглядом «зеленого податку». А РФ вирішила під колотнечу також переділити світ. Росіян допустили до «зеленого переділу», але не в тій мірі, у якій вони хотіли. Тож вони хочуть переділити світ з точки зору геополітики, встановивши оту Ялту-2 — нову рамку безпеки в Європі і світі», — пояснює політолог.

Він вважає, що мова тепер не стільки про «Мінськ», скільки про такі ключові для Москви речі:

1. Прямі переговори між Києвом і представниками ОРДЛО.

2. Україні — нейтральний статус.

3. За лаштунками переговорів — визнання статус-кво щодо Криму.

«Щоб утілити всі ці пункти, і починає розпалюватися ситуація, — певен Михайло Чаплига. — Пункт про прямі переговори Києва з Донецьком і Луганськом закладений у 9-му пункті Мінських угод.

Там ідеться про те, що контроль над кордоном буде переданий Україні наступного ж дня після проведення виборів в ОРДЛО під контролем ОБСЄ. Фактично це суб’єктивізація представників так званих ДНР і ЛНР. Але після проведення виборів.

Виконання цього пункту, за словами експерта, було покладене на США за наступною логікою. Київ відмовляється вести прямі переговори з представниками ОРДЛО, мотивуючи це тим, що вони маріонетки Кремля. Росія відмовляється вести прямі переговори з Україною, мотивуючи це тим, що українське керівництво — маріонетки США. Відповідно все звелося до прямих переговорів між Росією і США. Де відповідальність за імплементацію тих чи інших положень була покладена на Америку.

«США почали нагнітати ситуацію, награючи пас Зеленському, за аналогією з тим, як це було з Порошенком. Якщо всіх залякати великою війною, це буде приводом для української влади підписати «Мінськ» (як було з Порошенком). Але Зеленський не пішов шляхом Порошенка, — відзначає політолог. — Він уперся, сказав, що не вірить у напад РФ, що все це нагнітання — просто знущання.

У підсумку це призвело до тих тез, які Зеленський оприлюднив на Мюнхенській конференції з безпеки».

Тим часом РФ, продовжує Михайло Чаплига, веде активну переписку і переговори зі США і Західною Європою (насамперед — з Німеччиною і Францією) про нейтральний статус України. З Парижем і Берліном ще й — про єдиний економічний простір від Лісабона до Владивостока. І про створення континентального трикутника Москва — Париж — Берлін на противагу атлантичному англо-сакському союзу.

«Україна стала розмінною монетою. Почались інформаційні війни. З боку Великої Британії і США — що нападе Росія. З боку РФ — дзеркальна відповідь у вигляді інформаційної кампанії, що Київ нападе на ОРДЛО. Якщо Кличко говорив про можливу евакуацію з Києва 3 мільйонів мешканців, то РФ уже евакуює з ОРДЛО тисячі людей.

Якщо у Польщі почали візуально розгортати табори для потенційних біженців з України на випадок російського вторг­нення, то РФ розгорнула такі табори для мешканців ОРДЛО у Ростовській області. Якщо раніше у повістці дня домінувало «Москва нападе на Київ», то тепер — «Київ нападе на Донецьк і Луганськ».

Тобто ми маємо справу з двома протиборчими дзеркально схожими інформаційними кампаніями, розгорнутими, з одного боку, США і Великою Британією, з другого — Росією», — роз’яснює ситуацію експерт. Ось тому, переконаний він, зараз ми бачимо такі пристрасті навколо України.

«Але остаточним підсумком оцього всього має стати не війна, — вважає Михайло Чаплига, — а закріплення нейтрального статусу України під міжнародні юридично закріплені гарантії, на умовах невиходу України з договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Плюс — вирішення питання щодо ОРДЛО, згідно зі згодою представників Радбезу ООН і України на введення туди миротворчого контингенту ОДКБ без визнання ОРДЛО з боку РФ. І вирішення питання по Криму в парадигмі того, як було вирішене між СРСР і США питання по Прибалтиці. Коли де-факто Литва, Латвія та Естонія визнавалися республіками СРСР, торгівля між Штатами і Союзом не припинялась, але при цьому три прибалтійські республіки офіційно вважалися окупованими СРСР».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Крадівництво» набирає обертів
Читати
Iнтернету — території
Читати
Iмпорт палива триває
Читати
Тим, хто потребує
Читати
Чехія приваблює
Читати
Як викликати «швидку»
Читати
Компенсують відтік капіталу
Читати
Теплиці під загрозою знищення
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове