Вівторок, 22 лютого 2022 року № 14 (19958)
http://silskivisti.kiev.ua/19958/print.php?n=51178

  • Точка зору

Стінка на стінку

Ми наразилися на дві протиборчі інформаційні кампанії, розгорнуті, з одного боку, США і Великою Британією, з іншого — Росією.

НА ДУМКУ політичного експерта Михайла Чаплиги, відбувається банальний переділ світу. Зокрема — спроба Росії влаштувати так звану Ялту-2, за аналогією із зустріччю в Ялті 4-11 лютого 1945 року лідерів трьох держав антигітлерівської коаліції (СРСР, США та Великобританії) під час Другої світової війни, присвячену встановленню післявоєнного світового порядку.

«Зараз «Велика сімка» в цілому і США зокрема займаються новим переділом світу під виглядом «зеленого податку». А РФ вирішила під колотнечу також переділити світ. Росіян допустили до «зеленого переділу», але не в тій мірі, у якій вони хотіли. Тож вони хочуть переділити світ з точки зору геополітики, встановивши оту Ялту-2 — нову рамку безпеки в Європі і світі», — пояснює політолог.

Він вважає, що мова тепер не стільки про «Мінськ», скільки про такі ключові для Москви речі:

1. Прямі переговори між Києвом і представниками ОРДЛО.

2. Україні — нейтральний статус.

3. За лаштунками переговорів — визнання статус-кво щодо Криму.

«Щоб утілити всі ці пункти, і починає розпалюватися ситуація, — певен Михайло Чаплига. — Пункт про прямі переговори Києва з Донецьком і Луганськом закладений у 9-му пункті Мінських угод.

Там ідеться про те, що контроль над кордоном буде переданий Україні наступного ж дня після проведення виборів в ОРДЛО під контролем ОБСЄ. Фактично це суб’єктивізація представників так званих ДНР і ЛНР. Але після проведення виборів.

Виконання цього пункту, за словами експерта, було покладене на США за наступною логікою. Київ відмовляється вести прямі переговори з представниками ОРДЛО, мотивуючи це тим, що вони маріонетки Кремля. Росія відмовляється вести прямі переговори з Україною, мотивуючи це тим, що українське керівництво — маріонетки США. Відповідно все звелося до прямих переговорів між Росією і США. Де відповідальність за імплементацію тих чи інших положень була покладена на Америку.

«США почали нагнітати ситуацію, награючи пас Зеленському, за аналогією з тим, як це було з Порошенком. Якщо всіх залякати великою війною, це буде приводом для української влади підписати «Мінськ» (як було з Порошенком). Але Зеленський не пішов шляхом Порошенка, — відзначає політолог. — Він уперся, сказав, що не вірить у напад РФ, що все це нагнітання — просто знущання.

У підсумку це призвело до тих тез, які Зеленський оприлюднив на Мюнхенській конференції з безпеки».

Тим часом РФ, продовжує Михайло Чаплига, веде активну переписку і переговори зі США і Західною Європою (насамперед — з Німеччиною і Францією) про нейтральний статус України. З Парижем і Берліном ще й — про єдиний економічний простір від Лісабона до Владивостока. І про створення континентального трикутника Москва — Париж — Берлін на противагу атлантичному англо-сакському союзу.

«Україна стала розмінною монетою. Почались інформаційні війни. З боку Великої Британії і США — що нападе Росія. З боку РФ — дзеркальна відповідь у вигляді інформаційної кампанії, що Київ нападе на ОРДЛО. Якщо Кличко говорив про можливу евакуацію з Києва 3 мільйонів мешканців, то РФ уже евакуює з ОРДЛО тисячі людей.

Якщо у Польщі почали візуально розгортати табори для потенційних біженців з України на випадок російського вторг­нення, то РФ розгорнула такі табори для мешканців ОРДЛО у Ростовській області. Якщо раніше у повістці дня домінувало «Москва нападе на Київ», то тепер — «Київ нападе на Донецьк і Луганськ».

Тобто ми маємо справу з двома протиборчими дзеркально схожими інформаційними кампаніями, розгорнутими, з одного боку, США і Великою Британією, з другого — Росією», — роз’яснює ситуацію експерт. Ось тому, переконаний він, зараз ми бачимо такі пристрасті навколо України.

«Але остаточним підсумком оцього всього має стати не війна, — вважає Михайло Чаплига, — а закріплення нейтрального статусу України під міжнародні юридично закріплені гарантії, на умовах невиходу України з договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Плюс — вирішення питання щодо ОРДЛО, згідно зі згодою представників Радбезу ООН і України на введення туди миротворчого контингенту ОДКБ без визнання ОРДЛО з боку РФ. І вирішення питання по Криму в парадигмі того, як було вирішене між СРСР і США питання по Прибалтиці. Коли де-факто Литва, Латвія та Естонія визнавалися республіками СРСР, торгівля між Штатами і Союзом не припинялась, але при цьому три прибалтійські республіки офіційно вважалися окупованими СРСР».