Вівторок, 22 лютого 2022 року № 14 (19958)
http://silskivisti.kiev.ua/19958/print.php?n=51175

  • Екологічна панорама

Пустелі у перспективі

Олена БЕГМА.

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ дослідження Інституту світових ресурсів, Україна увійшла до першої п’ятірки зі 138 країн світу за ризиком посухи. Потепління разом із недбалим та неефективним господарюванням сьогодні створює велику загрозу для земельних та водних ресурсів. Уже за якихось три-чотири десятиліття, стверджують фахівці, нам загрожує опустелювання чималої частини країни.

І це ще не всі земельні біди на наші голови. За міжнародними оцінками, через кліматичні зміни більшість українських чорноземів перетворюється на зону «ризикованого землеробства». Вже багато років екологи наголошують, що неефективне сільське господарство є основною причиною виснаження ґрунтів. Так, розораність земель у нас чи не найвища у світі та сягає понад 54% території, що також призводить до деградації ґрунтів.

Горлівка тривоги нашої

УКРАЇНСЬКА розвідка повідомляє: в це окуповане місто на ПАТ «Концерн Стирол» доставлено ємності з аміаком, з яких через порушення герметичності випарюються у повітря отруйні речовини. У розвідці вважають, що місцева «адміністрація» втратила контроль над хімічними речовинами, які завозяться на тимчасово окуповані території України, і забруднення від них може призвести до екологічної катастрофи на Сході нашої держави.

До відома: через війну на Донбасі непідконтрольними залишаються близько 4,5 тисячі потенційно небезпечних промислових об’єктів. За часи протистояння на підприємствах регіону зафіксовано понад тисячу випадків порушень та аварійних ситуацій, частина з яких становить небезпеку для людей і довкілля. Внаслідок боїв неодноразово пошкоджувалися системи водовідведення у шахтах, підтоплення яких спричиняє забруднення підземних і поверх­невих вод залізом, хлоридами, сульфатами, іншими мінеральними солями і важкими металами. Великої шкоди природі заподіюють пожежі, кількість яких збільшилася в рази.

Допекло!

ПІД стінами Державної екологічної інспекції у Львівській області відбувся пікет. Його учасники звинувачують птахофабрику «Агроль» у злитті відходів у річку в селі Підгайчики, де діє виробництво. А також у захороненні решток птиці на околицях села. Місцеві жителі потерпають од постійного смороду і регулярно скаржаться на дії птахофабрики. Але чиновники, роблячи перевірки, помічають хіба що «незначні порушення». Чи почують у Держекоінспекції народ хоч цього разу?

Тетерів у нечистотах

РІЧКА Тетерів, єдине джерело водопостачання Житомира, переживає катаклізм за катаклізмом. Мало того, що два роки тому через відсутність опадів рівень води в ній критично знизився, так протягом останнього року водойма, б’ють на сполох місцеві екологи, неодноразово потерпала від скидів тисяч кубометрів неочищених стоків, із якими не справлялася головна каналізаційна насосна станція комунального підприємства «Житомирводоканал». Ще й інші підприємства систематично скидають у річку недостатньо очищені відходи… Годі казати про збитки, завдані довкіллю.

«Вся Україна живе системно в аваріях водопроводу та каналізації, і Житомир не є винятком. У 1980-х роках закінчили будувати всі основні засоби штучного водообігу — трубопроводи, насосні станції, очисні споруди. Вони не були розраховані на таку кількість фосфору та азоту в побутових стоках, як зараз. Тобто є два ключові фактори, які спричиняють нештатні ситуації: зношеність і завантаженість очисних споруд», — так прокоментував проблему директор комунального підприємства «Житомирводоканал» Андрій Нікітін. Він також повідомив, що в обласному центрі нині триває реконструкція головної каналізаційної насосної станції та очисних споруд. Роботи проводить словенська компанія Esotech, і здача обох об’єктів запланована вже цього року.

Електромобілі на наших дорогах

ВІД серпня минулого року, коли було ухвалено закони, спрямовані на збільшення частки екологічного транспорту шляхом запровадження податкових пільг, в Україні зростає попит на електромобілі. Нині їх нараховується 29,5 тисячі, з яких 89,7% — уживані. Серед цих машин 43% виготовлені 1999 року або раніше. На початок 2022-го середній вік легкових автомобілів у нас становив 22,7 року. Для порівняння, пересічний показник по ЄС для легкового транспорту — 10,8 року.

За даними Укравтопрому, все ж традиційні авто продовжують залишатися більш доступними для українців, а відповідно й популярнішими. Так, торік у країні зареєстрували майже 7,5 тисячі електрокарів, а легковиків на бензині, дизелі та газі — 85,5 тисячі.

Зими дедалі тепліші

МИНУЛИЙ місяць став чи не найтеплішим за всю історію спостережень на земній кулі. За даними Національного центру екологічної інформації, у січні приземна температура на планеті становила 12,0ОC, що на 0,89ОC вище за середній показник ХХ століття. А загалом це шостий найтепліший січень за останні 143 роки. Водночас дедалі менше залишається антарктичного морського льоду. Його загальна умовна площа на січень 2022-го була другою найменшою в січні за останні 44 роки.

Для одних «Брама пекла», для інших «Сяйво Каракумів»

ДНЯМИ президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов виступив на державному телебаченні з незвичним зверненням до народу. Він кинув клич: чи може хтось запропонувати, як загасити пожежу в гігантському кратері природного газу? За словами президента, штучно створена вирва «негативно позначається як на довкіллі, так і на здоров’ї людей, які живуть поблизу».

Йдеться про кратер завширшки 70 метрів і завглибшки 20, що знаходиться приблизно за 260 кілометрів на північ від Ашгабада в пустелі Каракуми, неподалік селища Дарваза. Та «Брама пекла», як назвали її місцеві, палає вже більш ніж пів століття! Вона виникла 1971 року на місці скупчення природного газу, виявленого радянськими геологами. Буріння свердловини призвело до обвалу: верхні шари ґрунту провалились у підземну печеру, відкривши велику дірку, наповнену газом. Геологи вирішили його підпалити, вважаючи, що згодом вогонь погасне. Однак він продовжує горіти досі, всі спроби загасити пожежу не мали успіху.

«Брама пекла» тим часом стала популярною туристичною пам’яткою в Туркменістані, а 2018 року президент офіційно перейменував її на «Сяйво Каракумів». Однак тепер глава держави вирішив, що сяйво варто загасити.