Під крилом веселки

Віктор БОЖКО.

с. Вершина Друга

Пологівського району

Запорізької області.

Аби зігрітися душею,

Прогнати смуток

і біду,

Хустинку з теплою

ріллею

Собі під голову

кладу.

Немов колисані

житами,

Такі яскраві

сняться сни,

Де я торкаюся

вустами

Крила

веселки-борозни.

Як місяць колесо

проколе

І тихо скотиться

в траву,

Світанком рано

вийде в поле

Сівач, сполохавши

 сову.

Чекають верби

край дороги,

Спинись і ти —

не заважай:

Це час надії і тривоги,

Це час молитви

за врожай.

В ярузі сплять

вітри ледачі,

А ранок зріє і росте,

І, випробовуючи

вдачі,

Зміта зі шляху

все пусте.

І буде людям

не до свята,

Як бризне жито

молоде,

І жайвір стомиться

співати,

У трави росяні впаде.

Відшелестить

 пахуча злива,

А там ще трохи —

 і жнива,

І золотою стане нива,

І очі вирячить сова.

І зрозуміють

наші діти,

Що то не руки

на селі,

Коли на них

дарами літа

Не дозрівають

мозолі.