Вівторок,
14 червня 2022 року

№ 20 (19964)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Актуально

Годі бути сировинним придатком

Віталій НАЗАРЕНКО.

Через війну, розв’язану проти нас росією, світ усерйоз заговорив про загрозу голоду. Нині ніхто не має сумнівів у тому, що рф навмисно блокує експорт українського зерна, аби шантажувати інші країни й максимально шкодити нашій економіці. Директор ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво», головний офіс якої розташований у Ніжині, що на Чернігівщині, і яка є експортером продукції нішевих культур, Микола Шкурко вбачає вихід для держави у диверсифікації посівів, державному протекціонізмі та розвиненій переробці вирощеного. На його переконання, світова продовольча криза — це шанс для України перестати бути сировинним придатком.

Диверсифікація культур

— НА ГЛОБАЛЬНОМУ ринку кілька років тому почався процес переформатування. Наприклад, Китай вчасно це зрозумів: закупив метал, звів елеватори, які заповнив кукурудзою та соєю. У сховища закачують газ і наф-ту. Їх уже так просто не «нагнеш», — вважає М. Шкурко, який також є головою ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України». — Тим часом у нас очевидні передвоєнні тенденції до уваги не бралися. Тому незасіяні вгіддя — те, що ми бачили в 1990-х, можуть стати реальністю. Навіть агрохолдинги не будуть засівати всіх площ за таких цін на енергоресурси!

Який вихід? Диверсифікація. Тобто слід розкласти яйця в різні кошики. «Треба скоротити посівні площі під кукурудзою, соняшником та соєю, ціни на які мають тенденцію до зниження, — міркує Микола Пантелійович. — Натомість варто засіяти землі дорожчими нішевими культурами. Малопоширені олійні, бобові й круп’яні є варіантом у диверсифікації ринків для середніх і малих агровиробників, переробного мікро- й малого бізнесу». До чого, власне, дотична ніжинська фірма «Сяйво»: експортує гірчицю, коріандр, льон олійний. Звичайно, війна вдарила і по її бізнесу.

— Із логістикою в нас усе гаразд, тому що понад 90% ринків збуту — це європейські країни, до яких ведуть автошляхи, — пояснює М. Шкурко. — Біда в тому, що втратили основних постачальників із Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської, Харківської областей. Ми розраховуємо на часткове заміщення площ цих культур у Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій, Миколаївській, Одеській областях. У нас там є партнери, хоча масштаби посівів у них менші. Подібні проблеми й у наших конкурентів — інших виробників, що працюють у цій ніші, тому за такий товар на внутрішньому ринку буде боротьба, що в інтересах аграріїв.

Потрібен державний протекціонізм

АБИ втримати економічний «фронт», держава, зокрема, повинна докорінно змінити аграрну політику, переконаний Микола Шкурко.

— Наше відроджене після року ліквідації Мінагрополітики перетворилось на міністерство продажу землі. Про що воно звітувало до війни? Скільки продали паїв! До того ж відділили підрозділ переробки й передали до Мінекономіки. Тобто сировинна частина відірвана від промислової, — акцентує підприємець. — Потрібно негайно відновлювати управління на місцях і дбати про національну продовольчу безпеку.

За словами керівника фірми «Сяйво», в уряді повинні переглянути підходи до керування Державною зерновою корпорацією, яку намагалися ліквідувати перед російським вторгненням і котра, на його думку, мала була б виходити на світовий ринок та ефективно займатися бізнесом. «У глобальній світовій торгівлі конкурують великі системи,— наголошує він. — Там існує державний протекціонізм, торгівля зерном, продовольством — це вагома частина зовнішньої політики, яка тісно пов’язана з економікою. Таке враження, що наші державні управлінці не розуміють глибини всіх процесів».

Не задоволений підприємець і діями Кабміну, який агітує відкривати виробництво, але не робить нічого задля цього. «Самі лише заклики, — констатує М.Шкурко. — Ніхто палець об палець не вдарив, щоб реально допомогти бізнесу».

Доцільно відновити вертикаль агропродовольчого управління на районному та обласному рівнях, певен Микола Пантелійович.

— Погляньте на Канаду — там у кожній провінції є своє міністерство сільського господарства, тому що агросектор — це провідна галузь у країні. А в Україні? До війни агропромисловий комплекс давав близько 50% експортних надходжень, а після втрати металургії цей відсоток зросте до 70, — підсумовує директор ТОВ «ПВКФ «Сяйво».

Не втратити історичного шансу

НА ДУМКУ Миколи Шкурка, перспективи України як аграрної держави колосальні. «Українців увесь час водять за ніс, розповідаючи казки, що земля — це товар, що аграрні країни відсталі. І свої нувориші, й чужі тримають нас за дурнів», — не стримує емоцій чоловік.

Важливий вид діяльності, який дасть змогу країні збільшити обсяги бюджетних надходжень, створити нові робочі місця, розвантажити елеватори та гарантувати аграріям упевненість у завтрашньому дні, — це переробка. Адже логістики ми швидко не відновимо, принаймні доки не розблокуємо морів. Пропонований росією коридор нас не влаштовує, бо тоді остаточно втратимо суверенні права на власний же товар.

— Через незадовільну логістику стало збитковим транспортувати дешеві культури, скажімо, ту ж таки кукурудзу, — розмірковує Микола Пантелійович. — Потрібен дорогий товар із доданою вартістю, а навіть елементарна переробка підіймає вартість. Тобто нам треба продавати не зерно, а вироби з нього. Італійські макарони можна робити і в Чернігові — давайте технології, інвестуйте, і ми постачатимемо готове, а не сировину. Потрібно заявити світу: «Вам потрібні харчі? У нас їх удосталь, тільки купуйте, приміром, борошно, а не зерно». І так із багатьма іншими продуктами землеробства. Нехай інвестують, будують у нас переробні підприємства, створюють робочі місця. Україна повинна перестати бути сировинним придатком для світових економік. Це наша історична перспектива!

Цим і маємо безумовно скористатися попри забаганки Заходу і ракети зі Сходу. Або назад у дев’яності, бідність, незасіяні поля й колоніальне майбутнє, або ми успішна країна, яка виробляє харчові продукти для пів світу.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Не до підвищення
Читати
Справжнє варварство
Читати
Виїхали мільйони
Читати
Збитки катастрофічні
Читати
Аграрні виклики
Читати
Захисники потребують амуніції
Читати
Обіцяють платити справно
Читати
Як знайти рідних
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове