Вівторок,
14 червня 2022 року

№ 20 (19964)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Запитання — відповідь

Відпустка під час війни

Ліна ПАСЬКО.

«Чи має право роботодавець примусово відправити у відпустку за свій рахунок під час дії воєнного стану?» — запитує Катерина Ф. із смт Ставище Київської області.

З ПОЧАТКОМ вторгнення ворога на нашу землю змін зазнало практично все, зокрема, трудове законодавство. У мирний час питання відпочинку працівників регулювалося Законом України «Про відпустки». У зв’язку із нинішньою ситуацією було ухвалено Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року. Цей Закон №2136 діє на весь період воєнного стану та припиняє чинність із дня його скасування або припинення, крім ч. 3-ї ст. 13-ї (вона втрачає чинність із моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам).

За нинішньої ситуації працівникам можуть надаватися такі ж відпустки, як і в мирний час, — це щорічні оплачувані (основна і додаткова), соціальні та відпустки без збереження заробітної плати. Однак новий закон вніс певні зміни. Згідно зі статтею 12-ю, у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. Якщо ж працівник має право на відпустку понад 24 дні, то дні, які він не використав, зможе взяти після закінчення війни.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, який був встановлений Законом України «Про відпустки». Відпустка без збереження заробітної плати — це ініціатива та право працівника, а не обов’язок. Вона надається за погодженням сторін, і роботодавець не має права примусово чи шляхом тиску «випхати» працівника у таку відпустку — незалежно від того, мирний час чи бойові дії.

Також ухваленим Законом було введено нові правила у встановленні та обліку часу роботи та відпочинку. У статті 6-й ідеться, що нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень, а не 40 годин на тиждень, як було у мирний час; для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, вона не може перевищувати 50 годин на тиждень; п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення); час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем; тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин (а було не менше 42 годин).

Збільшення тривалості робочого часу має бути обґрунтоване виключно потребою ефективної діяльності компанії в сфері оборони та забезпечення життєдіяльності населення. Також у період воєнного стану не діють положення щодо скороченого робочого дня напередодні свят, обмеження надурочних робіт, перенесення вихідних днів тощо.

Ще варто зауважити, що протягом дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (стаття 5-та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Однак таке звільнення має відбуватися за наявності підстав для звільнення з ініціативи роботодавця, а не через тимчасову непрацездатність або відпустку. Також згоду профспілки для звільнення працівника у період дії воєнного стану отримувати не треба.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Не до підвищення
Читати
Справжнє варварство
Читати
Виїхали мільйони
Читати
Збитки катастрофічні
Читати
Аграрні виклики
Читати
Захисники потребують амуніції
Читати
Обіцяють платити справно
Читати
Як знайти рідних
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове