|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
Версія для друку На головну
Перший чемпіон, перше пенальті... Микола МОТОРНИЙ.
У лютому саме в день закриття XXIV зимових Олімпійських ігор, які відбулися в столиці КНР Пекіні, редакція отримала листа від Валерія Адамовича Шила з Новоукраїнки, що на Кіровоградщині. Читач пише: «Я давній шанувальник газети. Подобається в ній усе, але особлива подяка — за інформації про спорт. Їх так бракує сьогодні у ЗМІ. Замолоду займався легкою атлетикою, був чемпіоном району. Цікавлюсь спортивним життям і сьогодні. Із задоволенням читаю розповіді про історію Олімпіад. Дуже хотів би, щоб подібні матеріали не зникали зі сторінок газети. Був би вдячний і за розповіді про легенд українського спорту…». І таких листів, де читачі просять не припиняти спортивних розповідей, у редакційній пошті чимало. Тож, друзі, представляємо нову рубрику: «Від Уругваю-1930 до Катару-2022», в якій розповідатимемо про історію чемпіонатів світу з футболу. Зауважимо, що прохання друкувати розповіді про видатних українських спортсменів ми також обов’язково виконаємо. ПЕРШИЙ чемпіонат світу з футболу відбувся на трьох стадіонах уругвайського міста Монтевідео з 13-го по 30 липня 1930 року. А почалося все з того, що 1904-го представники восьми європейських країн заснували Міжнародну федерацію футболу (ФІФА). Згодом до неї приєднались федерації Південної Африки, США та Аргентини, що перетворило її на світову організацію. Перший серйозний міжнародний футбольний турнір відбувся в рамках лондонської Олімпіади 1908 року. На конгресі ФІФА, який відбувся 1926-го, один із її засновників Анрі Делоне заявив: «Сьогодні вже неможливо тримати футбол у рамках Олімпійських ігор». Остаточне ж рішення про проведення першого ЧС конгрес ФІФА прийняв у Амстердамі 28 травня 1928 року. На проведення першого чемпіонату світу претендували Італія, Іспанія, Швеція, Нідерланди, Уругвай. Більшість проголосувала за останній, оскільки саме уругвайці перемагали на двох попередніх Олімпійських турнірах. Федерація Уругваю дала тверду обіцянку збудувати новий стадіон та оплатити витрати команд-учасниць. На перший чемпіонат ФІФА запросила усіх своїх членів, а також команди Англії, Шотландії, Вельса і Північної Ірландії. Але Британська футбольна асоціація, до якої входили чотири останні країни, в ті часи категорично відмовлялася брати участь у будь-яких змаганнях під егідою ФІФА. Британці вважали футбол виключно «британською грою» і взагалі не сприймали президента ФІФА француза Жюля Ріме. Коли в деяких європейських країнах дізналися про вибір ФІФА, то вирішили бойкотувати ЧС-1930. Мовляв, не хочемо добиратися на край світу навіть за чужі гроші. Ріме особисто об’їздив із десяток країн, але зміг умовити тільки Югославію, Бельгію, Румунію, ну і, зрозуміло, делегував рідну Францію. Усі команди 21 червня 1930 року на борту океанських лайнерів «Конте Верде» і «Флорида» вирушили з Ніцци до Уругваю. Також до Південної Америки поплив кубок «Перемога», виготовлений зі срібла, золота та лазуриту. На обох лайнерах панувало справжнє свято футболу: 15 днів тривали почергові тренування команд на нижній палубі. З американських країн в першому ЧС-1930 з футболу погодились взяти участь збірні Аргентини, Бразилії, Болівії, Мексики, Парагваю, Перу, США та Чилі. Отож усього стартувало 13 команд: 7 — з Південної Америки, 4 — з Європи і 2 — з Північної Америки. Це найменша кількість учасників чемпіонату світу за його історію (стільки ж було на фінальному розіграші ЧС-1950) і єдиний раз без відбіркового турніру. Команди були розділені на чотири групи, переможці яких виходили до півфіналу. Перший ЧС-1930 стартував 13 липня на стадіоні «Посітос» матчем Мексика — Франція, в якому перемогли європейці із рахунком 4:1. Вперше і востаннє за історію ЧС усі матчі відбувалися в одному місті — Монтевідео — на трьох аренах: «Сентенаріо» (90 тисяч глядачів!), «Парк Сентраль» (20 тисяч) і «Посітос» (1000). На останній арені були тільки два матчі, зате обидва зібрали супераншлаги — на трибуни втиснулися майже по 3 тисячі глядачів. До речі, через короткий термін будівництва і підступні зливи «Сентенаріо», який будували спеціально до світової першості, здали в експлуатацію через 5 днів… після старту турніру. Та стадіон своє відпрацював — відбулися 10 матчів із 18 зіграних. Перший гол за історію чемпіонатів світу забив француз Люсьєн Лоран — 13 липня 1930 року на 20-й хвилині матчу з Мексикою (4:1). Потім він згадував: «Ішов сніг. У Південній півкулі тоді була зима. Один із моїх партнерів вдало подав мені м’яч, і я завдав точного удару зльоту правою ногою. Всі спокійно привітали мене. Не було схоже, що ось твориться історія. Лише короткі рукостискання — і ми знову в грі. До речі, ніяких призових команди тоді не отримували». Перший пенальті було призначено у ворота збірної Франції в матчі проти Чилі. Його невдало виконав Карлос Відаль. А першим вилученим з поля гравцем став перуанець Галіндо. Його відправили на лаву запасних за бійку в поєдинку проти Румунії. Найкращим бомбардиром турніру став Гільєрмо Стабіле (Аргентина) — 8 голів. Він провів за всю кар’єру у збірній тільки оці чотири матчі на ЧС-1930, але встиг завоювати собі славу. Зокрема й тому, що заробив іще хет-трик (три голи за одну гру) у ворота Мексики (6:3). Надалі Стабіле працював тренером у італійському клубі «Дженоа», потім — у французькому «Ред Стар», а 1940-го повернувся до Аргентини, де протягом 20 (!) років очолював національну збірну. У фіналі першого ЧС-1930 зустрілися дві південноамериканські команди Уругвай — Аргентина. На матч прибули майже 15 тисяч аргентинських фанатів. Загалом на стадіон набилося 93 тисячі вболівальників. Кажуть, що поліцейські на вході відібрали понад 1600 пістолетів. Та вже перший забитий гол засвідчив, що не всю зброю виявили — уругвайці відсвяткували успіх добрячим пістолетним салютом. І надалі у них було більше приводів для радості: господарі перемогли — 4:2 — і стали першими чемпіонами світу. Матч за третє місце США — Югославія не проводився. Незважаючи на всі труднощі, ЧС-1930 виявився фінансово дуже вдалим. Організатори заробили 255 тисяч доларів — чималеньку суму на той час. Тому питання щодо проведення наступної світової першості (а такі сумніви були) перед ФІФА вже не стояло. Обов’язково проводити! Версія для друку На головну |
Не до підвищенняЧитатиСправжнє варварствоЧитатиВиїхали мільйониЧитатиЗбитки катастрофічніЧитатиАграрні викликиЧитатиЗахисники потребують амуніціїЧитатиОбіцяють платити справноЧитатиЯк знайти ріднихЧитати |