• Соціальна панорама

_{Хоч із запізненням, а все ж виплачують}

Олена БЕГМА.

У ЧЕРВНІ розпочалися виплати одноразової грошової допомоги майже мільйону ветеранів війни по всій країні. Її традиційно щороку нараховують до 9 травня, повідомляє Мінсоцполітики. Проте через російське повномасштабне вторгнення її призначення відстрочилося, оскільки до війни у парламенті не встигли проголосувати за відповідний законопроєкт. Розмір цієї допомоги варіюється для різних категорій отримувачів: від 612 гривень для громадян, які мають статус ветеранів війни, в’язнів концтаборів та гетто, до 4421 гривні для інвалідів війни 1-ї групи і людей, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

_{Потягнуло на солоне}

ВІДРАЗУ в 30 разів збільшився попит на сіль в Україні, щойно три тижні тому стало відомо про зупинення через бойові дії на Донеччині держпідприємства «Артемсіль». Тільки-но цей продукт з’являється, навіть значно дорожчий, ніж раніше, у супермаркетах і на базарах, його миттєво розкуповують. Тим часом експерти називають дефіцит солі «класичною панікою» покупців, адже ритейлери мають досить великі запаси на складах, розгортається більше виробництво на заході країни і товар уже замовлено за кордоном. У багатьох торгових мережах з’явилася польська сіль по 24-27 гривень за кілограм. І у столиці, наприклад, її не змітають із полиць.

Вочевидь, у сольовій кризі спрацьовує фактор відсутності довіри до влади. Раніше Кабмін декларував, що у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україні створено запаси продовольства для потреб внутрішнього ринку на три роки наперед. Однак, як показала ситуація у сегменті солі, уряд не був готовий до такого розвитку подій, хоча на Донеччині вже давно точаться бої, і було зрозуміло, що підприємство може зупинити роботу будь-якої миті. Відтак споживачі почали перестраховуватись. А принагідно, до речі, вже скуповують й інші продукти.

_{Не служиш в армії — не носи камуфляж}

ВІД початку запровадження воєнного стану парламентарі активно переглядають закони: доповнюють, затверджують нові. Скажімо, збільшили штрафи за матюки та порушення спокою в громадських місцях. Тепер ще планують узаконити норму — якщо ви не військовослужбовець, то не маєте права носити уніформу. Те саме стосується й тих, хто не є правоохоронцем.

Відколи почалась війна, на вулицях наших міст і сіл побільшало людей у камуфляжі, які, втім, жодного стосунку до військової служби не мають. Згідно з поданим до Верховної Ради законопроєктом, планується штрафувати за носіння «просто так» військової та поліцейської уніформи. Розмір фінансового покарання — від 3000 до 7000 гривень. А якщо ви одягнули форму ще й із відзнакою (наприклад, шевронами певного виду військ), то можете отримати за це штраф у сумі 3400-5100 грн. Якщо вас повторно затримали після цього порушення, штраф зросте до 6800 грн або присудять громадські роботи на 30-40 діб. Щоправда, не зрозуміло, забороняється камуфляж тільки нашого війська чи й строї зс інших країн, адже їх повно у відповідних магазинах і наші рибалки із задоволенням носять такий одяг.

_{Мінімальна пенсія підвищиться}

ДО КІНЦЯ 2022 року Мінсоцполітики планує ще тричі підвищити пенсійні виплати: у липні, жовтні та грудні. Зокрема, у середині літа мінімальна пенсія становитиме 2027 грн, максимальна — 20 270 грн. Відповідно збільшаться і пенсійні надбавки, прив’язані до прожиткового мінімуму.

У жовтні пенсіонери віком од 70 років із повним стажем (35 років для чоловіків і 30 для жінок) одержуватимуть мінімум 3000 гривень. У той же час ті, кому від 70 до 75 років (а таких 1,7 млн громадян), матимуть щомісячну пенсійну доплату в сумі 300 гривень. Крім того, мінімальна пенсія для українців од 65 років із повним трудовим стажем налічуватиме 2680 гривень.

Нарешті у грудні мінімальна пенсія підвищиться до 2093 грн, а максимальна становитиме 20 930 грн. Непрацюючі одержувачі пенсії у віці 60-70 років із повним трудовим стажем отримуватимуть мінімум 2500 гривень. Щомісячні пенсійні надбавки також зростуть завдяки підвищенню прожиткового мінімуму.

_{Гаряча лінія МВС}

СТАРТУВАЛА гаряча лінія Міністерства внутрішніх справ для звернень рідних і близьких полонених, зниклих безвісти та загиблих українських захисників. Для прийому дзвінків одночасно працює десять телефонних ліній. Кожен зможе залишити інформацію про своїх рідних, дістати психологічну допомогу, а також роз’яснення щодо прав, які мають рідні військовополонених, зниклих безвісти та загиблих осіб.

Номер багатоканального телефону: 380894201866

_{Не до салютів}

У ВЕРХОВНІЙ Раді зареєстровано проєкт закону №7438, який забороняє продаж та використання салютів і петард, а також проведення під час війни будь-яких заходів із піротехнікою та вибуховими речовинами. Штраф за невиконання хочуть установити в розмірі від 15 тисяч гривень.

Як сказано у пояснювальній записці до документа, звуки та світло від піротехніки погіршують і без того пригнічений психологічний стан українців, бо вони схожі на вибухи. Навіть після закінчення війни у більшості співвітчизників протягом тривалого часу даватиметься взнаки посттравматичний стресовий розлад, що виник у результаті переживання обстрілів через військові дії. Тому фахівці переконані, що заборона важлива і після війни.

_{20 лютого 2014-го}

НА сайті Президента з’явилася петиція №22/144316-еп, якою пропонується офіційно змінити дату початку віроломного російського вторгнення в Україну. А саме: у ній просять визнати початком російсько-української війни 20 лютого 2014 року. «2022 рік — повномасштабне вторгнення російської федерації, героїчні бої по захисту Києва, Маріуполя, Харкова, Чернігова, Сум, Бучі, Гостомеля, Бородянки, Миколаєва, Херсона, Одеси, Донецької і Луганської областей… Це і є продовження російсько-української війни, яка почалася локально у 2014 році. Дуже важливим історичним фактом в історії є юридичне визнання Державою на законодавчому рівні початком українсько-російської війни саме тоді, коли це вперше сталося: 20 лютого 2014 року», — наголошують автори петиції.

_{Запасаймося дровами}

ПОПРИ те, що до початку опалювального сезону ще понад чотири місяці, чиновники вже ламають голову над тим, як підготуватися до нього в умовах війни. Хоча восени ціна на газ для підприємств ТКЕ та населення не підвищуватиметься, а відтак тарифи на тепло й гарячу воду мають залишитися незмінними, все ж у сьогоднішніх умовах є побоювання, що блакитного палива може не вистачити. Крім того, не виключено, що росія ближче до холодного сезону відкриє другий, «газовий», фронт та знижуватиме обсяги транзиту через українську ГТС. У такій ситуації також можуть спостерігатися проблеми з постачанням уже в самій Україні. Тому альтернативна система опалення у приватних будинках прийдешньої зими може бути актуальною як ніколи.

Урядовці вже радять громадянам встановлювати твердопаливні котли та закуповувати дрова і торфобрикети на зиму. Традиційно на початку літа дрова можна купити дешевше, ніж у сезон.