Секрети полювання на бджолиний рій

ДЛЯ того аби мати бджіл місцевої породи, не обов’язково їх купувати.

Альтернатива — ловля бродячих роїв, пристосованих до тутешніх умов.

Запорукою успіху є хороша пастка для відловлювання бджіл.

Вона має бути насамперед достатньо просторою: від 40 до 60 літрів найбільш до вподоби розвідницям, які підбирають майбутнє помешкання для сім’ї.

Вічко слід зробити подібним до входу в дупло дерева, де живуть дикі бджоли. Найліпше випиляти щілину заввишки 1,5 см і завдовжки 8 см — крізь неї всередину не проникнуть птахи.

Пастка повинна важити не більш ніж 5-6 кілограмів. Загалом має бути такою зручною, щоб її легко тримати в одній руці, залазячи на дерево або стоячи на драбині.

Довговічність і міцність — неодмінні умови. Чим довше служить пастка, тим вона «успішніша». Чим більше роїв ви піймали, тим більше феромонів залишається в коробці, принаджуючи нові сім’ї.

Також цей тимчасовий будиночок слід надійно захистити від вологи — ні краплі дощу не повинно потрапити всередину. Бджоли ніколи не виберуть для житла сире місце.

У пастку повинні поміщатися стандартні рамки, що є запорукою легкого перенесення рою до постійного вулика.

«Принада» має сподобатися розвідницям. Перед тим як привести рій до вподобаного місця, ці бджоли обміряють майбутній будиночок, повзаючи по його стінках і перелітаючи всередині. Пастка, цілком заповнена рамками, здасться їм дуже маленькою, тому понад половину внутрішнього простору потрібно залишити вільним.

«Наживка». Якщо пастка нова, її потрібно обробити прополісом. Розігрійте шматочок прополісу в руках і, коли він стане м’яким і липким, натріть ним внутрішні стінки. Чудово діють і феромонні принади для бджіл — їх можна купити в Інтернеті на спеціалізованих сайтах.

Запах воску і старих сотів принаджує рій. Якщо у вас є рамки зі старими потемнілими сотами, то поставте хоч одну таку в пастку. Підійдуть навіть рамки, які ви зібралися викинути. Але — увага! — проморозьте їх 48 годин, щоб знищити можливих паразитів. Хоча воскова міль ніколи не уражує вулики з тільки що спійманим роєм — імовірно, тому, що пастки встановлюють навесні або на початку літа.

Дупла, в яких бджоли живуть у природі, мають нерівні стінки, тому дуже гладкою внутрішню поверхню робити не потрібно.

Після встановлення пастки неодмінно перевіряйте її раз на тиждень. Чим раніше піймаєте рій і чим швидше перенесете його до повноцінного вулика, тим здоровішою та продуктивнішою буде бджолина сім’я.

Для побудови пастки вам знадобляться:

фанера завтовшки 8 мм або дошки-десятка з листяних порід, краще нестругані;

столярний клей;

шурупи або цвяхи;

металева сітка із сантиметровими чарунками;

кусачки;

шпалерні цвяхи або шурупи із шайбами;

кілька рамок, ліпше старих, з діючого вулика;

фарба.

Виріжте кришку, бокові стінки і дно під обрані вами розміри. Наприклад, дно і кришка — 50х25 см, передня і бічна стінки — 50х27,5 см, боки — 27,5х22,5 см.

Намажте краї столярним клеєм і з’єднайте частини між собою, потім зафіксуйте їх шурупами.

Підвіску для рамок зробіть із тонких рейок і приклейте або прикріпіть шурупами до бічних стінок на відстані 2-2,5 см од верху ящика. На ній будуть лежати виступи рамок.

Для підвішування до дерева прикріпіть до центральної частини задньої стінки дошку 7х 60 см і виріжте у її верхній частині круглий отвір діаметром близько 3 см. Так пастку, повну бджіл, буде легше зняти з дерева.

Лобзиком випиляйте вічко. З допомогою шпалерних цвяхів або шурупів із шайбами ​​поверх вічка закріпіть металеву сітку. Це дозволить бджолам потрапляти всередину, але не дасть пролізти птахам і гризунам.

Кришку роблять так, щоб її можна було провернути — в одному з кутів зафіксуйте її шурупом із шайбою, який працюватиме як вісь.

Пофарбуйте готовий виріб.

Роїння бджіл і, відповідно, лов роїв починається наприкінці весни і триває до середини літа.

Для визначення періоду роїння можна орієнтуватися на калину — початок її цвітіння збігається з масовим вильотом бджіл.

Вага середнього бджолиного рою — вісім кілограмів.

Ідеальна висота розміщення пастки — 4-6 метрів од землі. Бджоли можуть вибрати місце для вулика і нижче, але зазвичай вони вишукують недоступне для мародерів і подалі від сирої землі.

Якщо ви не бачите пастки з 30 метрів, бджолам теж буде важко її знайти.

Розвідниці не приведуть рою в місце, яке розжарюється під сонцем.

Із цієї ж причини — захисту від перегріву — колір стін має бути світлим: білим, світло-сірим тощо.

Пастку для відлову рою найдоцільніше розміщувати на узліссі, біля пішої дороги, край галявини в лісі.

Близькість до пасіки значно полегшує відловлювання рою. Але пастка має бути на відстані принаймні 30-50 метрів.

Розвідниці, що підшукують місце для своїх товаришок, — це ті ж робочі комахи, які до цього збирали нектар і пилок. Тому спершу вони оглядають добре знайомі місцини. Ось чому особливо підходять сади і ділянки із квітуючими дикими медоносами. А там, де мало корму: на пасовищах, поблизу хвойних дерев, — рої рідко з’являються.

Вода — чи не найголовніша потреба бджолиної сім’ї. 100% пасток, в які поселяються рої, розташовані на віддалі максимум кількасот метрів од струмка чи ставка.

Встановлювати порожню пастку на місце щойно знятої — хороша ідея.

Час від часу, приблизно раз на тиждень, перевіряйте будиночки-принади. Якщо помітили велику кількість комах, що залітають і вилітають, — можете себе привітати. Повертайтеся перед заходом сонця, коли всі робочі бджоли прилетіли з полів, і забирайте здобич.

Утім, перед тим як зняти пастку, прикладіть вухо до стінки і злегка постукайте по ній. Гучне дзижчання підтвердить, що всередині рій. Коли ж ви чуєте гудіння всього кількох комах, це означає, що бджоли, яких ви бачили вдень, ​​— розвідниці, а сам рій прибуде завтра або післязавтра.

Огляд пастки після настання темряви — найпевніший спосіб переконатися, що в ній оселився рій.

Ще кілька ознак цього:

— якщо ви бачите велику кількість бджіл, які покривають стінки коробки і стовбур дерева, — рій щойно прибув і переміститься всередину протягом приблизно години;

— якщо бджоли несуть пилок — рій у коробці. Розвідниці ніколи не збирають пилку. Приходьте за тиждень.

У сутінках або після заходу сонця залазите на дерево або піднімаєтеся по драбині й за допомоги степлера закриваєте вічко дуже дрібною металевою сіткою. Знімаєте коробку і спускаєтеся на землю.

Для того щоб підсвічувати собі, використовуйте налобний ліхтар з червоним світлофільтром. Бджоли не бачать червоного світла і не турбуються.

Якщо рій прибув у період тривалих дощів, потрібно підставити бджолам кілька рамок із медом, аби вони не померли від голоду.