|
Версія для друку На головну Під гуркіт гармат і свист ракет Клим СИНИЦЯ. І У ПОЛІ хліб не
той, і в коморі: зрозуміло — війна… Але вирощене, яким би воно не вдалося, зібрати треба. Як завжди — до
колоска, до зернини. Як прогнозує Мінагрополітики, навіть нинішнього найскладнішого і
найнебезпечнішого за часів незалежності України хліборобського року (якщо,
певна річ, не трапиться ще більш чогось надзвичайного) житниця Європи збере
щонайменше 65 млн тонн зернових, зернобобових та олійних. Із цього урожаю 30
млн тонн плануються на експорт, решта піде на потреби продовольчої безпеки
країни. Жнива поки що не у розпалі, але фронт їх розширюється з кожним днем і
тижнем. Слідом за механізаторами Ізмаїльського району Одещини на битву за хліб
(нині, в умовах війни, це таки справді битва!) вирушили комбайнери всіх 25
сільськогосподарських підприємств сусіднього — Болградського. В урожай вкладено все, що залежало від хліборобів, від їхнього уміння,
досвіду і статків. Тепер головне — не затягнути жнива на місяць чи й довше, як
бувало це (а подекуди вже стало сумною традицією) навіть у мирні роки. На окупованій ворогом Херсонщині, яка неофіційно ділить титул житниці
держави з Одещиною, нинішні жнива — чи не найсумніші у її хліборобській
біографії. Чимало земель облогують: засіяні не житом-пшеницею і всякою
пашницею, а простроченими снарядами, уламками ракет, мінами ще радянського виробництва.
«Туди не зайде жоден комбайн! — тяжко зітхає один із фермерів, котрий
господарює на землях поблизу Херсона. — Попередньо свої збитки оцінюю у 50
тисяч доларів. Маю іще 20 гектарів пшениці. Навіть якщо її зберемо, то
доведеться зерно віддати пайовикам. Щоправда, ще не відомо, як поводитимуться
російські солдати. Може, все заберуть…» Як бути? Своє бачення окупаційної ситуації агроном Людмила Б. виклала в
інтерв’ю херсонському телеканалу: «Вихід один: звернутися по допомогу до
військових російської федерації і представників військово-цивільної
адміністрації з проханням перевірити заміновані поля…» Тим часом глава військово-цивільної адміністрації Херсонської області
колишній нардеп України, у минулому теж — тричі міський голова Херсона, а нині
«гауляйтер» Володимир Сальдо в суботу, 18 червня, в ефірі телеканалу
«Соловьев.LIVE» у притаманному йому ораторському стилі прорік: «Российская
Федерация ждет в этом году рекордного урожая. И плюс к нему добавится
Херсонская область и Запорожская — наши соседи». Ну, що тут скажеш, коли в, з дозволу мовити, людей мізки з імперським
душком? Загарбники із «хлібного» краю, очевидно, дедалі більше переймаються тим, що
Україні, як повідомлялось у засобах масової інформації, ніде буде зберігати
вирощений урожай. І приходять на «виручку» товаровиробникам. З окупованих територій Харківської, Миколаївської, Запорізької та
Херсонської областей зайди викрали і вивезли пів мільйона тонн хліба. Найбільше
— у квітні й травні, тепер приціл на нинішній коровай. Перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький зауважив щодо
цього: «Вони» (орки. — Ред.) не складають планів украсти. Вони бомблять
і спалюють…» На підтвердження — факт. Головне управління ДСНС України у Миколаївській області повідомило, що 19
червня рятувальники ліквідували 18 пожеж на території краю, три з них — після
потрапляння ворожих снарядів та їх уламків унаслідок бойових дій. Так, біля с.
Червоне Первомайської територіальної громади Миколаївського району виникла
пожежа у полі з озимою пшеницею. Вогнеборці з 16-ї державної
пожежно-рятувальної частини вогонь на площі 10 га ліквідували. Не допущено
перекидання полум’я на інше поле з пшеницею загальною площею 30 га. І це лише один день в одній області! Ось такі вони, теперішні жнива. Жнива в умовах війни… Дорого, надто дорого обходяться амбіції хворобливих маніяків Україні,
Європі, світові. «Якщо війна затягнеться, то, за розрахунками експертів, наступного року
світові не вистачить близько 60 млн тонн пшениці, 38 млн тонн кукурудзи й 10,5
млн тонн ячменю. При цьому, аби повернутися до довоєнного рівня, знадобиться
два-три роки». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Обіцяють: дев’яності не повторяться ЧитатиВІЙНА
не лише забирає життя, а й виснажує економіку. За прогнозами Національного
банку, наприкінці року інфляція перевищить 20%. При цьому заступник глави НБУ
С. Ніколайчук запевнив, що це контрольований рівень, а гіперінфляція — вельми
нереалістичний сценарій. «Мені здається, зараз ситуація дуже відрізняється від
90-х. У нас уже розбудовані державні інституції. І якість макроекономічного
менеджменту на абсолютно іншому рівні. У мене є непохитна віра, що ми зможемо
уникнути помилок тих років», — повідав посадовець.
Поступово відновлюється ЧитатиВІЙНА
завдала по металургійній галузі чи не найбільшого удару. Однак, як свідчить
дослідження громадської організації «Центр економічної стратегії», підприємства
чорної металургії поступово відновлюються. Найбільші видобувачі залізної руди
та виробники сталі не згорнули інвестиційних програм (приміром, «АрселорМіттал
Кривий Ріг» скоротив інвестплан на найближчі 5 років із 500 млн дол. до 420 млн
дол.). Крім того, компанії навіть розпочали виробництво нових видів продукції,
адаптованих до змін у попиті на ринках, зокрема і у США.
Розмінування займе десятиліття ЧитатиЯК
ПОВІДОМЛЯЮТЬ у Держслужбі з надзвичайних
ситуацій, станом на сьогодні очищено понад 62 тисячі га територій, знешкоджено
більш ніж 45 тисяч вибухонебезпечних предметів, з них близько 2 тисяч авіабомб.
Обстежено та розміновано приблизно 33 га акваторій на Київщині, Сумщині,
Запоріжжі, Миколаївщині, де вилучено і знешкоджено 664 вибухонебезпечні
предмети. Проте для повного розмінування країни знадобиться не менш як 10
років. І це оптимістичний сценарій, адже не відомо, що відбувається на
окупованих територіях і тих, де ведуться активні бойові дії. Як відомо, досі
трапляються смертоносні знахідки після Першої та Другої світових воєн, які
доводиться знешкоджувати.
Сядуть за парти ЧитатиВ ОФІСІ
президента заявляють, що 1 вересня планується розпочати очні заняття в школах.
Звісно, якщо це дозволить ситуація щодо безпеки в регіоні. Нині перевіряють
школи та прилеглі території на наявність вибухонебезпечних предметів,
готовність систем оповіщення про повітряну тривогу, створюються запаси води та
медикаментів. Кожний заклад освіти має позначити шляхи евакуації та обладнати
укриття.
Триває екоцид ЧитатиВАРВАРСЬКА
росія завдала збитків екології України щонайменше на 202 мільярди гривень. Як
повідомив міністр захисту довкілля Р. Стрілець, за чотири місяці війни
зафіксовано понад 250 фактів екоциду, тобто знищення екосистем. «Випадків, коли
завдавалася шкода довкіллю (а це кожна ракета, що влучає у річку), вже більше 2
тисяч», — наголосив посадовець. «Відходів війни» (забруднені території, знищена
техніка окупантів, розбиті будівлі тощо) нараховано понад 200 тисяч тонн.
Міністр повідомив, що держава неодмінно виставить рахунок окупантам за шкоду,
заподіяну навколишньому середовищу внаслідок війни.
Реєстр запрацює в липні ЧитатиКІЛЬКА
місяців тому в мобільному додатку «Дія» було розпочато приймання заявок про
пошкоджене майно. А в липні, повідомляють у Мінінфраструктури, запустять
«Реєстр руйнувань», тобто не тільки подання фізособами заявок про шкоду, а й
можливість додавання результатів обстеження органами місцевого самоврядування.
Метою є не просто зібрати дані про пошкодження майна, а зробити цю інформацію
повною та юридично значущою, щоб українці могли захистити свої права на
компенсацію, зокрема в міжнародних судових інстанціях.
Безробітних — до суспільної праці ЧитатиЗГІДНО
з рішенням уряду, офіційно зареєстрованих безробітних, які не працевлаштувалися
протягом 30 днів, залучать до суспільно корисних робіт: на розбиранні завалів,
будівництві захисних споруд, благоустрої, ремонті чи в галузі сільського
господарства тощо на розсуд місцевої влади. Ця робота оплачуватиметься у розмірі
мінімальної зарплати. «Ми фактично усуваємо можливість, коли люди могли
отримувати кошти від держави та відмовлятися від запропонованої роботи. В умовах
воєнного часу в держави нема для цього ресурсів. Усі мають або воювати й
захищати Батьківщину, або працювати на перемогу й для фронту», — пояснив
Прем’єр Д. Шмигаль.
Для розвитку теплиць і садів Читати21 ЧЕРВНЯ
Кабмін затвердив програму стосовно
надання безповоротних грантів аграріям. Сума становить 5-7 млн грн, яку приватні підприємці,
агрокомпанії та фермери, що мають землю у власності або в оренді на строк не
менше ніж 25 років, можуть спрямовувати для будівництва тепличного комплексу,
закупівлю обладнання, насінного матеріалу та добрив. Залучити кошти можна за
принципом співфінансування: для першої тисячі учасників 70% вартості проєкту
сплачує держава, а решту — самі. За рік планується видати до 3 тисяч грантів,
загальний бюджет програми — 7 млрд грн. Також 4 млрд грн виділяється на
підтримку садівництва, ягідництва і виноградарства. Аграріям можуть надати від
300 тисяч до 400 тисяч грн на 1 гектар садів — близько 70% від середньої
вартості висадки. Умови щодо наявності та статусу угідь такі, як і у випадку
теплиць.
Відзначено героїв ЧитатиУПРОДОВЖ
чотирьох місяців війни 20 463 особи, які захищають Україну, удостоїлись
державних нагород. Це військові Збройних сил, Нацгвардії, прикордонники,
рятувальники, поліцейські, розвідка, Служба безпеки, медики та співробітники
інших підрозділів і служб. Звання Героя України присвоєно 156 воїнам.
Опалюватимуть «по-європейськи» ЧитатиМІНІСТР
розвитку громад і територій О. Чернишов пообіцяв, що опалювальний сезон
розпочнеться вчасно, а тарифи на тепло не зміняться. Проте зазнає змін
температура у помешканнях із централізованим опаленням. «Вважаємо, що
оптимальна температура в оселі має коливатися в межах 18-20 градусів, але в
жодному разі не нижче 16 градусів. Як в ощадливих країнах розвиненої Європи. Як
ми переживемо цю зиму — залежить від кожного з нас. Готуватися до холодів варто
саме сьогодні», — наголосив високопосадовець.
|