Під гуркіт гармат і свист ракет

Клим СИНИЦЯ.

І У ПОЛІ хліб не той, і в коморі: зрозуміло — війна…

Але вирощене, яким би воно не вдалося, зібрати треба. Як завжди — до колоска, до зернини.

Як прогнозує Мінагрополітики, навіть нинішнього найскладнішого і найнебезпечнішого за часів незалежності України хліборобського року (якщо, певна річ, не трапиться ще більш чогось надзвичайного) житниця Європи збере щонайменше 65 млн тонн зернових, зернобобових та олійних. Із цього урожаю 30 млн тонн плануються на експорт, решта піде на потреби продовольчої безпеки країни.

Жнива поки що не у розпалі, але фронт їх розширюється з кожним днем і тижнем.

Слідом за механізаторами Ізмаїльського району Одещини на битву за хліб (нині, в умовах війни, це таки справді битва!) вирушили комбайнери всіх 25 сільськогосподарських підприємств сусіднього — Болградського.

В урожай вкладено все, що залежало від хліборобів, від їхнього уміння, досвіду і статків. Тепер головне — не затягнути жнива на місяць чи й довше, як бувало це (а подекуди вже стало сумною традицією) навіть у мирні роки.

На окупованій ворогом Херсонщині, яка неофіційно ділить титул житниці держави з Одещиною, нинішні жнива — чи не найсумніші у її хліборобській біографії. Чимало земель облогують: засіяні не житом-пшеницею і всякою пашницею, а простроченими снарядами, уламками ракет, мінами ще радянського виробництва.

«Туди не зайде жоден комбайн! — тяжко зітхає один із фермерів, котрий господарює на землях поблизу Херсона. — Попередньо свої збитки оцінюю у 50 тисяч доларів. Маю іще 20 гектарів пшениці. Навіть якщо її зберемо, то доведеться зерно віддати пайовикам. Щоправда, ще не відомо, як поводитимуться російські солдати. Може, все заберуть…»

Як бути? Своє бачення окупаційної ситуації агроном Людмила Б. виклала в інтерв’ю херсонському телеканалу: «Вихід один: звернутися по допомогу до військових російської федерації і представників військово-цивільної адміністрації з проханням перевірити заміновані поля…»

Тим часом глава військово-цивільної адміністрації Херсонської області колишній нардеп України, у минулому теж — тричі міський голова Херсона, а нині «гауляйтер» Володимир Сальдо в суботу, 18 червня, в ефірі телеканалу «Соловьев.LIVE» у притаманному йому ораторському стилі прорік: «Российская Федерация ждет в этом году рекордного урожая. И плюс к нему добавится Херсонская область и Запорожская — наши соседи».

Ну, що тут скажеш, коли в, з дозволу мовити, людей мізки з імперським душком?

Загарбники із «хлібного» краю, очевидно, дедалі більше переймаються тим, що Україні, як повідомлялось у засобах масової інформації, ніде буде зберігати вирощений урожай. І приходять на «виручку» товаровиробникам.

З окупованих територій Харківської, Миколаївської, Запорізької та Херсонської областей зайди викрали і вивезли пів мільйона тонн хліба. Найбільше — у квітні й травні, тепер приціл на нинішній коровай.

Перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький зауважив щодо цього: «Вони» (орки. — Ред.) не складають планів украсти. Вони бомблять і спалюють…»

На підтвердження — факт.

Головне управління ДСНС України у Миколаївській області повідомило, що 19 червня рятувальники ліквідували 18 пожеж на території краю, три з них — після потрапляння ворожих снарядів та їх уламків унаслідок бойових дій. Так, біля с. Червоне Первомайської територіальної громади Миколаївського району виникла пожежа у полі з озимою пшеницею. Вогнеборці з 16-ї державної пожежно-рятувальної частини вогонь на площі 10 га ліквідували. Не допущено перекидання полум’я на інше поле з пшеницею загальною площею 30 га.

І це лише один день в одній області!

Ось такі вони, теперішні жнива.

Жнива в умовах війни…

Дорого, надто дорого обходяться амбіції хворобливих маніяків Україні, Європі, світові.

«Якщо війна затягнеться, то, за розрахунками експертів, наступного року світові не вистачить близько 60 млн тонн пшениці, 38 млн тонн кукурудзи й 10,5 млн тонн ячменю. При цьому, аби повернутися до довоєнного рівня, знадобиться два-три роки».