Незасіяні поля, борги і надія

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Андрій Скварський на тлі незасіяного поля.

Все, що залишилося від ферми. І зруйнували її не окупанти.

Дослідне господарство «Іванівка» на Чернігівщині, що підпорядковується Національній академії аграрних наук України, доведене колишнім керівником Миколою Половіком фактично до банкрутства. Негаразди тут почалися ще 2017 року, з його приходом на посаду виконувача обов’язки директора. Відтак у НААН України торік восени провели конкурс і призначили керівником іншу людину — Андрія Скварського. Однак стати до роботи йому не вдавалося, аж поки попередник не накивав п’ятами від прокуратури.

_{Надходжень катма}

«СІМ місяців уже без зарплати», — скаржаться доглядачі худоби Микола Рисяй та Руслан Кандюк. Їхню роботу важко назвати мрією, адже вона важка, ще й малооплачувана. Втім, і ті нещасні копійки люди не можуть отримати вчасно. «Такі проблеми у нас, відколи Микола Половік став керувати господарством, — кажуть чоловіки. — Жодного разу вчасно грошей ми не одержали. Виживаємо, хто як може. У кого батьки пенсіонери, то якась копійка на хліб є, домашнє господарство виручає. Зарплати катма, і відрахувань до Пенсійного фонду також. Обіцяв розрахуватися з нами ще в травні, вже кінець червня, а віз і нині там».

За словами головного бухгалтера «Іванівки» Валентини Книги, сума боргів із зарплат становить три мільйони гривень. «Надходжень на розрахункові рахунки з початку року не було, а отримували по 100 тисяч гривень за молоко, які йшли на закупівлю пального та оплату електроенергії. Борги за світло вже перевищили 500 тисяч гривень, — повідала жінка. — Перед бюджетом боргів теж не гасили. Це близько 23 мільйонів гривень. Решта заборгованості — згідно з договорами перед приватними структурами. З минулого року «на точок» надійшло 700 тонн соняшнику, який продали, і з цих грошей людям виплатили зарплату. Все збіжжя збувалося за форвардами із приватними структурами».

_{Гуляє третина земель}

УТІМ, не тільки боргами живе нині колись успішне господарство Академії аграрних наук. Попри очікувані проблеми з продовольством, спричинені війною з росією, ба навіть можливий голод, тут не засіяли третини чорноземів! Господарство, зі слів А. Скварського, має 4150 га землі, з них 3500 га орної, з яких близько однієї тисячі гектарів облогує. У держпідприємства не виявилося ні грошей, ні солярки, ні насінного матеріалу. «Люди сіяли під обстрілами, а в нас, де не було бойових дій, нікому нічого не треба, — обурюється колишня працівниця підприємства Лариса Хотинченко. — У воєнний час за таке треба розстрілювати. Ми хочемо будувати нову країну, але яка країна з такими керівниками? Куди ми йдемо?»

Більшість земель, що належать НААН України, обробляли приватні фірми за незрозумілими умовами й угодами оренди. Відтак вилучені від реалізації збіжжя кошти осіли в приватних кишенях, селяни сидять без зарплат, а підприємство обросло боргами. Ці так звані форварди із приватними структурами є схемою з відмивання грошей, вважає Андрій Скварський. З осені минулого року він через незаконні дії приватного прилуцького нотаріуса, який зареєстрував М. Половіка директором, не міг зайти на підприємство і повноцінно працювати. За цей час збіжжя на суму понад 150 мільйонів гривень було зібрано та вивезено приватниками з полів держпідприємства. Все, як відомо, відбувалося під силовим прикриттям поліції (див. номер за 22 жовтня 2021 року, «У кого сила — за тим і «правда»).

А доки тривали суди, керівництво НААН України підписало два накази, датовані одним числом, але з різними вихідними номерами: на призначення Миколи Половіка на посаду виконувача обов’язків директора ДП ДГ «Іванівка» і на звільнення його з посади і призначення директором Андрія Скварського.

— Накази є дійсними і досі ніким не оскаржені в суді, — підводить риску представник інтересів господарства адвокат Костянтин Підгорний. — Таким чином, Андрій Скварський є законним керівником підприємства. Одночасне існування директора та виконувача його обов’язків неможливе. Оскільки Половік, не будучи посадовою особою, не мав права діяти від імені підприємства, всі угоди, укладені ним від імені господарства, є незаконними.

_{Почнуть з аудиту}

У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ обласній прокуратурі на розгляді перебуває низка карних проваджень стосовно М. Половіка. «З урахуванням зібраних доказів керівнику держпідприємства було повідомлено про підозру за фактом ухилення від сплати страхових внесків. На цей час досудове розслідування завершено, — пояснює прокурор обласної прокуратури Руслан Білякович. — Щодо підозрюваного вживаються заходи з вручення обвинувального акта реєстру цивільного позову. Суть злочину — умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове страхування за наявності у підприємства на це коштів». За словами прокурора, М. Половік упродовж досудового розслідування постійно уникав зустрічі зі слідством. Як уже говорилося, це лише одне з кримінальних проваджень, яке дійшло до суду, решта перебуває на стадії розслідування.

Як тільки сильно запахло смаленим, самопроголошений директор утік. Натомість на підприємство зайшов його законний керівник Андрій Скварський, котрий одразу ж ініціював перевірку і прямо назвав попередника злочинцем.

— Ми почнемо з повного аудиту, — розкриває плани Андрій Скварський. — Буду з’ясовувати, куди дівся торішній урожай, чому така заборгованість, чому бюджетні платежі не виплачуються, за якими договорами відправляли збіжжя. Бо якби воно було реалізоване належним чином, то вистачило б і на погашення боргів, і на посівну. А наразі борги тільки збільшуються. Рахунки заблоковані, виконавча служба виставляє все нові й нові зобов’язання…

_{Сподівання на порятунок}

ЦІКАВО, що попри значні проблеми на державному підприємстві голова Ніжинської районної військової адміністрації Григорій Ковтун прикривав директора-невдаху, називаючи його управління ефективним, а господарство — успішним. Він написав листа на ім’я керівництва НААН України, в якому просив звільнити Скварського за прогули, а Половіка назвав хорошим керівником. При цьому керівник районної адміністрації жодного разу не побував у господарстві, не виявляв уваги до тамтешніх справ і виконання програми продовольчої безпеки.

— Григорію Костянтиновичу, чому ви, пишучи такого листа, жодного разу не поцікавились реальним станом справ на підприємстві? Ви тут хоча б раз були? Знайомі з боргами? З тим, що не засіяні величезні площі? — запитує телефоном у посадовця Андрій Скварський.

— Я не був на підприємстві. Лист писав у березні місяці, але тоді, на жаль, не мав змоги туди потрапити. Давайте приїжджайте до мене, і ми все обговоримо, — відповідає Григорій Ковтун.

Зустріч, яка відбулась у Ніжині того ж дня, нічого конкретного не дала. Пресу на неї не пустили. «Створюється враження, що питання продовольчої безпеки керівника району не хвилює, як і численні борги та крадіжки на державному підприємстві», — робить висновок Андрій Скварський. Дії Григорія Ковтуна він вважає незаконними. Щодо цього написав листи його безпосередньому керівникові — голові обласної військової адміністрації В’ячеславу Чаусу та прокуророві області.

А поки чиновники, судді та прокурори вирішують, хто має рацію, а хто винен, підприємство занепадає. Втім, прикро й гірко на душі навіть не від цього. Худібка — те, що від неї залишилось, — яка стоїть у гною, ще не знає, що взимку чи помре від голоду, чи піде на м’ясо, бо до цього часу не заготовлено й кілограма сіна. Вона, власне, пережила цю зиму лише завдяки А. Скварському: протягом місяця торік керуючи підприємством, він розпорядився заготувати силос. Однак люди все ж не полишають надій, що держава нарешті порятує і своє підприємство, і їх, і ту нещасну худобу.