Ринок праці в умовах воєнного стану

Олена КОЩЕНКО.

Від початку війcькового вторгнення рф Україну накрила потужна хвиля безробіття. Кому нині найсутужніше з пошуком роботи? Натомість які фахівці найбільш затребувані?

УПРОДОВЖ останніх чотирьох місяців кожний другий українець або втратив роботу, або ж отримує меншу, ніж до війни, заробітну плату. Воно й зрозуміло: широкомасштабна російська агресія призвела до зупинення або ж призупинення діяльності більшості підприємств та установ по всій країні. Тим часом людям треба на щось жити: утримувати сім’ю, харчуватися, оплачувати комунальні послуги, а багатьом іще й підтримувати здоров’я, купуючи лікарські препарати.

Попит на роботу нині дуже великий. Навіть попри те, що за кордон виїхало чимало співвітчизників, утікаючи від війни. За лічені місяці середня кількість відгуків на вакансію в Україні, залежно від фахового спрямування та галузі, зросла у 7-15 разів. Сьогодні на одне місце пересічно претендує більш ніж 50 кандидатів. При цьому є професійні сфери, в яких цей показник набагато вищий через майже цілковиту відсутність пропозицій роботи. Так, найскладніше тепер знайти роботу юристам, страхувальникам, освітянам і науковцям, домашньому персоналу, спеціалістам, які працювали в царині автомобільного бізнесу. Для них зараз найменше актуальних вакансій.

Втім, останнім часом усе ж намітилася слабка тенденція до процесу відновлення ринку праці. Адже бізнес потроху пристосовується до непростих умов та починає працювати. Сприятливо позначилася на появі робочих місць програма від уряду, яка передбачає виплату підприємцям у розмірі 6500 гривень за кожного працевлаштованого внутрішнього переселенця. Про це свідчать актуальні дані провідних сайтів із працевлаштування, як-от work.ua, rabota.ua тощо. Зокрема, наприкінці травня на платформі work.ua налічувалося близько 20 000 вакансій — у рази більше порівняно з початком березня нинішнього року.

То які ж професії нині найзатребуваніші серед роботодавців? За даними все тих же рекрутингових агентств, найбільшим попитом користуються фахівці з продажів (25,6%), спеціалісти сфери ІТ, Інтернету (23,5%), транспорту та логістики (9%), робітничий персонал (8,8%), будівельники (5,9%), медичні працівники і фармацевти (5,3%). Також серед найпопулярніших вакансій — керівники/адміністратори з успішним попереднім досвідом роботи, бухгалтери, водії, кухарі, швачки, слюсарі, електрики, наладчики технологічного обладнання, загалом працівники сфери житлово-комунального господарства… «Ці спеціалісти, окрім фахівців сфери будівництва, ще до початку війни були найбільш затребуваними. Проте нині через глибоку економічну кризу роботодавці пересічно пропонують їм зарплати дещо нижчі, ніж це було до 24 лютого. Загалом середня зарплата по Україні скоротилась із 15 000 гривень до 13 000 гривень», — прокоментувала сьогоднішню ситуацію на вітчизняному ринку праці співробітниця одного з рекрутингових агентств Тетяна Шилова. Водночас вона зауважила, що у понад три рази зросло число пропозицій роботи віддалено — торік у цей період їх було 5% від загальної кількості вакансій, нині 15%.

За даними кадрових порталів, найбільше пропозицій роботи відкрито у Києві (33,9% усіх актуальних), Львівській (17,9%) та Дніпропетровській (8,9%) областях. Проте й конкуренція безробітних у названих регіонах набагато вища, аніж, скажімо, в західних областях України.

Хай там як, проте аж ніяк не завжди успіх у пошуку роботи залежить від працевлаштування за своєю звичною діяльністю. Нині такий час, що в будь-якому віці треба бути готовим навчатися новому, навіть докорінно змінити фах. В умовах воєнного стану в Україні започатковано низку загальнонаціональних програм із безкоштовного опанування безробітними співвітчизниками професій, які сьогодні є найзатребуванішими, перспективними в тій чи іншій галузі. В кожному регіональному центрі зайнятості про них мають докладно поінформувати інспектори, якщо туди звернутися навіть телефоном або онлайн.

А що очікує на ринок праці після закінчення війни? Він знову зазнає трансформацій. Експерти прогнозують великий дефіцит окремих спеціалістів, після того як виб’ємо з нашої землі ненависних російських зайд. Зокрема, після війни чимало працівників потребуватиме аграрний сектор. Знадобляться військовослужбовці, військові інженери, адже, вочевидь, буде активно розвиватись оборонний комплекс та військова промисловість, а Українське військо посилюватиме свою боєздатність і реформуватиметься відповідно до стандартів НАТО. Розширяться потреби у сфері логістики: координатори, менеджери, водії.

І вже після війни, на думку аналітиків, коли економіка, підживлена інвестиціями ззовні, почне відновлюватися, мають збільшуватися пересічні по країні зарплати. І цьому також є логічне ринкове пояснення. До війни багатьох спеціалістів бракувало, адже вони обирали закордонні заробітки. Підприємці підвищували зарплати, але потроху і не вельми охоче. Після війни брак робочих рук відчуватиметься значно гостріше, тож і оплата праці стане відповідною, аби якомога більше українців віддавали перевагу зароблянню грошей удома.

Тим часом ситуація на фронтах війни така, що, мабуть, ворога ми здолаємо не так скоро, як хотілося б. Тож мільйонам безробітних співвітчизників, які сьогодні потрапили в лещата безгрошів’я, доводиться нагально і з великими труднощами шукати роботу, по змозі пристосовуючись до актуальних пропозицій ринку праці. Але це своєрідний життєвий урок нинішнім і наступним випускникам шкіл, яким слід особливо відповідально підійти до вибору фаху. Щоб у дорослому самостійному житті мати більше шансів на матеріальний захист свій і своєї майбутньої сім’ї.